Плямиста лихоманка Скелястих гір - гостре інфекційне захворювання, яке характеризується лихоманкою, висипом, ураженням судинної і нервової систем. Збудник - бактерія Rickettsia rickettsii (внутрішньоклітинний паразит). Резервуар і джерела збудника: гризуни (полівки, сніжні кролі, білки, бурундуки, ховрахи) і деякі великі ссавці (рогата худоба, собаки). Додатковим резервуарним хазяїном можуть бути і собаки. Переносники - кліщі Dermacentor andersoni і Dermacentor variabilis. Зараження людини відбувається після укусу кліща, що часто лишається непоміченим. У тілі кліщів рикетсії зберігаються протягом усього життя. Хвороба регулярно реєструється на більшій частині території США, зустрічається в Канаді, Центральній (Мексика, Панама, Коста-Ріка) і Південній (Колумбія, Бразилія) Америці. Хворіють переважно сільські жителі і туристи, які заражаються в умовах дикої природи і на пасовищах. Сприйнятливість до захворювання у людей висока. Піки захворюваності відзначені в весняно-літній період, що відповідає періоду максимальної активності кліщів. Залежно від клінічних проявів розрізняють такі форми захворювання: амбулаторну, абортивну, миттєву. Інкубаційний період при амбулаторної формі - 3-14 днів, при абортивній скорочується до 3-4. Основні ознаки: озноб, головний, суглобовий і м'язовий біль, підвищення температури тіла до 39-40 ° С, блювання, слабкість. Лихоманка може тривати 2-4 тижні, при чому на 2-4-й день хвороби на шкірі з'являється характерний плямистий висип. У важких випадках можливі запалення легенів, кровотеча з носа, як ускладнення - тромбофлебіт, нефрити, неврити, пневмонія, порушення зору, глухота. Одужання настає повільно і навіть при сучасних методах терапії летальність сягає 5-8%. Миттєва форма - найгірший тип лихоманки, що супроводжується мозковою комою, а через 3-4 дні закінчується смертю. Лікування: доксициклін, тетрациклін, левоміцетин. Профілактика - специфічна вакцинація.