Мансонельоз – гельмінтне захворювання, що належить до групи філяріатозів, характеризується алергічними висипаннями на шкірі, болями в суглобах, лімфаденітом. Збудник: нематода Mansonella ozzardi. Гельмінти роздільностатеві, самки яйцеживородні, розміри самки 65-81 × 0,21-0,25 мкм, самця - 32 × 0,1 мкм, личинок-мікрофілярій - 173-240 × 4-5 мкм. Остаточний господар і резервуар: хвора на мансонельоз людина. Проміжний господар і переносник: мокреці роду Culicoides і мошки роду Simulium Механізм передачі збудника: трансмісивний (здорова людина заражається після укусу комахи, в організмі якої збудник досягає інвазивної стадії на 7-10 день після живлення кров’ю на хворій людині) Захворювання поширене в країнах Південної і центральної Америки (Мексика, Панама, Бразилія, Колумбія і Аргентина), Карибського басейну та Індії. Близько 44-52% бразильських фермерів заражені M. ozzardi, також захворювання широко поширене серед населення американських індіанців. Патогенез захворювання, спричиненого M. ozzardi вивчений недостатньо. Відомо, що статевозрілі гельмінти паразитують у людини в брижах кишківника, черевній порожнині і в підшкірній клітковині, а личинки (мікрофілярії) циркулюють в крові. Не зважаючи на це, захворювання в більшості випадків протікає безсимптомно. Проявами мансонельозу можуть бути алергічні реакції організму на продукти обміну речовин і розпаду гельмінтів, що включають помірне підвищення температури тіла, головний біль, запаморочення, болі в суглобах, оніміння нижніх кінцівок, еритематозний висип на шкірі (який часто супроводжується свербінням), збільшення і запалення лімфатичних вузлів, збільшення печінки, іноді набряки. Діагностика: виявлення в крові мікрофілярій M. ozzardi. Лікування: дитразин (з повторенням курсу через 2 тижні); івермектин. Профілактика: індивідуальний захист від укусів мокреців і мошок; інсектицидні заходи; ліквідація місць розвитку личинкових стадій переносників; виявлення, ізоляція і лікування хворих.