Реовірусна інфекція - вірусне захворювання, супроводжується ураженням верхніх дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту. Збудник: реовірус людини - серотипи 1, 2, 3 (род. Reoviridae) - respiratory enteric orphans virus Джерело інфекції: хвора людина і здоровий вірусоносій Способи зараження: повітряно-крапельний, фекально-оральний Сприйнятливість людей до вірусу висока, проте клінічно виражене захворювання найчастіше розвивається у дітей. Захворювання зустрічається у вигляді спорадичних випадків і сімейних вогнищ. У дитячих колективах можливі епідемічні спалахи. Для реовірусної інфекції характерна наявність запалення верхніх дихальних шляхів з невеликим порушенням загального стану дитини та приєднанням дисфункції кишечника. Інкубаційний період до 1 тижня, в середньому 2-3 дні. Температура тіла до 38,5°С тримається, зазвичай, 1-7 днів, слабкість, нездужання, ломота у всьому тілі. Основні симптоми - нежить, першіння в горлі, періодичний сухий кашель, часто збільшені шийні лімфатичні вузли. У дітей захворювання часто проходить з нудотою, блюванням і діареєю ентеритного характеру, можливі висипання на тілі. Ураження внутрішніх органів для даного захворювання не характерні. Прогноз в більшості випадків сприятливий. У рідкісних випадках захворювання може ускладнитися розвитком менінгіту та енцефаліту. Діагностика: серологічні та вірусологічні методи (аналіз носоглоткового слизу і випорожнень). Лікування: патогенетичне і симптоматичне. Профілактика: специфічної вакцини на сьогодні немає; неспецифічна профілактика включає ізоляцію хворих, щоденне провітрювання і вологе прибирання приміщення, носіння захисних масок, карантинні заходи.