Овечий овод (Oestrus ovis) і російський овод (Rhinoestrus purpureus). Перший вид паразитує на домашніх вівцях і козах, викликаючи захворювання естероз, а другий - на конях і віслюках, викликаючи рінестероз. Личинки обох видів можуть паразитувати і на людині. Самки цих оводів живородні, на льоту випорскують струмінь рідини з личинками в ніздрі або очі тварин. Таким чином заражається і людина, найчастіше спляча. Розвиток личинок на тварині відбувається в порожнинах носа, гайморових і лобних пазухах. Личинки можуть розвиватися в повіках, слізному мішечку або слизовій оболонці, а проникаючи всередину очного яблука, провокують сліпоту. Інколи трапляється паразитування в порожнині черепа. Перед заляльковуванням личинки лишають господаря, потрапляючи назовні через ніздрі. Паразитування личинок оводів у людини провокує офтальмоміаз. Потрапляючи в око, личинки прикріплюються до кон'юктивної оболонки або склери, спричиняючи їх запалення, а іноді й пошкодження очного яблука. У хворого виникає дискомфорт і відчуття переміщення стороннього об’єкту. З’являється набряк навколо повіки, сльозотеча. Також личинки можуть паразитувати в порожнині рота, носовій западині, в гортані і зіві, рідше у вусі. Головний симптом - біль, іноді супроводжується лихоманкою і нездужанням. При локалізації личинок в області носа і глотки, діагностують назальний міаз, що супроводжується кашлем, чханням, першінням, печінням і свербінням у горлі. При шлунково-кишковій локалізації личинок Oestrus, відбувається розлад системи травлення із блюванням. У шлунку личинки можуть розвиватися 10 місяців не перетравлюючись. Личинки всіх оводів в організмі людини здатні проходити тільки ранню стадію свого розвитку, а потім видаляються або гинуть. Видаляють личинок хірургічним шляхом, з очей - промиванням борною водою. Профілактичні заходи спрямовані на індивідуальний захист людини від нападів оводів.