Ротавірусна інфекція - гостре інфекційне захворювання, що проявляється вираженою інтоксикацією, симптомами гастроентериту і водянистою діареєю. Збудник: 9 серотипів вірусу (род. Reoviridae, рід Rotavirus). У людини захворювання викликають серотипи 1-4 і 8,9 (5-7 виділяються у собак, кішок, коней, кроликів, птахів і т.д., для людини не патогенні) Захворювання широко розповсюджене, становить до 50% всіх кишкових розладів у дітей до 2 років, та до 25% випадків діареї у мандрівників. Джерело інфекції: людина. Механізм передачі - фекально-оральний, шлях зараження - харчовий, контактно-побутовий (через інфіковані предмети побуту, іграшки), водний. Ротавіруси розмножуються у верхніх відділах стравоходу, в ворсинках тонкого кишечника. При цьому гинуть зрілі епітеліальні клітини ворсинок, їх заміщають незрілі, які не здатні до продукції травних ферментів, а також до всмоктування поживних речовин, які утворюються в кишечнику. В результаті у вмісті кишечника накопичуються мальтоза, лактоза і сахароза, що призводить до підйому осмотичного тиску в кишковому вмісті, переходу рідини з тканин в просвіт кишечника і діареї. У слизовій оболонці тонкої кишки при цьому відзначаються помірно виражені запальні процеси, що призводять до загальної інтоксикації. Інкубаційний період від 1-7 дн. (частіше 1-2). Захворювання починається з підвищення температури, симптомів інтоксикації, болю в животі, нудоти, блювання (до 2-3 діб), діареї (до 10-ти разів на добу), що може призводити до зневоднення. Випорожнення можуть ставати водянистими, світло-жовтого забарвлення, мутні з домішкою неперетравлених часточок. Одужання настає на 7-10-ту добу. Після захворювання розвивається типоспецифічний і відносно не стійкий імунітет. Діагностика: експрес-тест, лабораторні методи. Лікування: дієта № 4, сорбенти, регідратаційна терапія, пробіотики, протирвотні засоби. Профілактика: вакцинація, ізоляція і лікування хворих, карантинні заходи в дитячих колективах, дотримання особистої гігієни, дезинфекція.