Збудник - стрічковий черв свинячий (озброєний) ціп'як Taenia solium, тіло якого може досягати 3-4 м і включати до 1000 члеників. Життєвий цикл проходить зі зміною 2 господарів - людини і свині. Основний господар ціп'яка - людина; проміжний - свині, рідше собаки, кішки, мавпи й інші тварини. Однак, крім свиней для людини інші види епідеміологічної ролі не грають. Проміжним господарем гельмінта може бути і людина, в організмі якого здатні паразитувати личинкові стадії свинячого ціп'яка. Механізм передачі збудника: фекально-оральний; шлях передачі - харчовий; фактор передачі - недостатньо термічно оброблена свинина. Можливе також зараження через воду і забруднені фінами руки. Теніоз реєструється всюди, де населення вживає в їжу свинину, в тому числі у Латинській Америці, Південно-Східній Азії, Європі; на території колишнього СРСР - частіше в Білорусії, Україні. Захворювання зазвичай зустрічається в населених пунктах, неблагополучних в санітарному відношенні, фекальне забруднення території яких сприяє зараженню свиней. Найчастіше хворіє доросле населення. Серед хворих переважають працівники свинарських господарств, м'ясокомбінатів, домогосподарки. Ознаки захворювання: запаморочення, пронос, блювота, раптові болі в животі, втрата ваги, можливі холецистит, панкреатит, анемія. Важкою формою теніозу є цистіцеркоз, що розвивається при інвазії личинками (цистицерками) паразита. У цих випадках можливі ураження головного мозку, очного яблука, м'язів і т.д., що може спричинювати судоми, ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску, параліч, ураження очей аж до атрофії. Лікування: ефірний екстракт кореневища чоловічої папороті, насіння гарбуза, празіквантел (азінокс). Лікування цистіцеркозу виключно хірургічне. Боротьбу з поширенням гельмінта проводять шляхом виявлення й лікування хворих людей та тварин, а також за допомогою проведення загальних санітарно-побутових заходів.