Ґедзі (род. Tabanidae) - найбільші представники кровосисних двокрилих. Велика кількість ґедзів зустрічається на заболочених місцевостях, поблизу місць випасу худоби. Самки відкладають яйця на нижньому боці листків прибережних рослин в червні-липні. Яйцекладка має форму вертикальної витягнутої двошарової смужки з яйцями (40-950 штук), які склеєні між собою. Оболонки яєць міцні, стійкі до високих концентрацій солей і перепадів температури. Через тиждень виходять личинки, які продовжують свій розвиток в грунті поряд, або на дні водойми. Залежно від виду, розвиток личинок триває 2-4 роки, линяють до 8 разів, взимку впадають в діапаузу (стадію спокою). Личинки витримують низькі температури, коливання солоності, а також стійкі до отрут. Личинки молодшої генерації - детритофаги, а дорослі, залежно від виду, харчуються або детритом, або стають хижаками, можуть навіть полювати один на одного. Заляльковуються ґедзі, зазвичай, на третю весну. Заходи боротьби з ґедзями передбачають ліквідацію місць їх виплоду, а саме – кардинальну зміну умов навколишнього середовища: засипка непотрібних водойм, осушення боліт, очищення зрошувальної мережі від рослинності і т.д. Також застосовується обробка інсектицидами берегів водойм, обробка репелентними та інсектицидними препаратами тваринницьких господарств та ін. У тваринницьких господарствах, розташованих в місцях масового льоту гедзів, з метою захисту, тварин обробляють репелентами (оксамат Бензимін) або інсектицидами (хлорофос, дибром, циодрин, піретроїди). Опилення інсектицидами заболочених місць за допомогою авіації призводить до одночасної загибелі всіх комах. Природні вороги. Паразитами гедзів є перетинчастокрилі яйцеїди. Кладки яєць ґедзів з'їдаються сонечками, жуками-стафілінідами. На імаго ґедзів паразитують личинки кліщів-краснотілок. За окриленими ґедзями також полюють оси бембекс, бабки, мухи-ктирі, павуки, птахи. Личинки уражаються грибами Coelomomyces та ін.