Агуадж

Агуадж (мауріція звивиста) - це велика, досить-таки рідкісна, плодова пальма родини Пальмових, з надзвичайно смачними, соковитими, їстівними "горіхами".  

Агуадж: ботанічний опис 

Агуадж - це високе вічнозелене тропічне дерево, яке може досягати рекордних 30 метрів заввишки. Воно має тонкий (не більше 50 см в діаметрі), прямий, циліндричний, нерозгалужений стовбур, покритий гладкою, сірувато-коричневою, зеленувато-сірою або світло-сірою корою, з великими довгастими рубцями, залишеними піхвами опалого листя.  

Великі, складно-перисті, віялоподібні, округлі в контурі листя зазвичай розташовуються по спіралі і мають товстий, циліндричний черешок, довжиною близько 6 метрів. Вони зібрані у велику розетку на вершині стовбура і формують округлу, розкидисту (близько 4 метрів в діаметрі) крону агуаджа. Листя рослини складаються з тонких, довгих, лінійних або лінійно-ланцетовидних часток, з зубчастим або цільним краєм, гострою вершиною і звуженою основою. Листова пластина жорстка, гладка, блискуча, смарагдово-зеленого або темно-зеленого кольору.

У період цвітіння на рослині з'являються численні, роздільностатеві (чоловічі та жіночі), колесовидні або чашоподібні квіти, зібрані у великі, довгі, сильно розгалужені, висячі суцвіття. Забарвлення окремо пелюсткового віночка зелене або зеленувато-жовте.  

Після запилення на агуаджі починають формуватися плоди - овальні кістянки, діаметром близько 5-7 см. Вони покриті незвичайної шкіркою, яка складається з численних, твердих, блискучих, жовтувато-коричневих або червонувато-коричневих, черепичасторозміщених лусочок, з чорною вершиною і тонкою чорною поздовжньою смужкою. Соковита, жовта або помаранчева, м'ясиста, злегка твердувата м'якоть має кисло-солодкий, злегка терпкий смак, ніжний фруктовий аромат і волокнисту консистенцію. Всередині неї перебуває велика, дерев'яниста, коричнева кісточка, яйцевидної форми.  

Коренева система потужна, але поверхнева.

Агуадж: історія і особливості назви

Одного разу, в 1799 році, іспанський корабель під назвою "Пісарро", на борту якого перебував великий систематик, натураліст і мандрівник Олександр Гумбольдт, зупинився в гирлі річки Оріноко, щоб поповнити свої запаси. Під час своєї прогулянки, вчений звернув увагу на незвичайне, дуже високе дерево, на якому росли незнані досі плоди. Однак здивувала його не сама пальма, а скоріше спосіб її використання місцевим населенням. Вся справа в тому, що тубільці будували на цих деревах свої унікальні повітряні будинки, будівельними матеріалами для яких були різні частини цих же пальм. Але найдивнішим було те, що в разі повені такі "живі" будиночки повністю забезпечували своїх жителів їжею і одягом, яку ткали з волокон, які добували з листя того ж дерева. Після всього побаченого Олександр Гумбольдт називав цю пальму ніяк не інакше як "дерево життя".

Агуадж: де росте

Природний ареал агуаджа перебуває на території Центральної та Південної Америки. У природних умовах ця пальма росте в заливних тропічних лісах і в заболоченій місцевості, утворюючи невеликі гайки в Перу, Бразилії, Аргентині, Еквадорі, Сурінамі, Болівії і Колумбії.

У культурі агуадж вирощується практично повсюдно на всій Південній півкулі як дуже цінна плодова, технічна і лікарська рослина.

Агуадж: застосування

Агуадж - це висока, красива, вічнозелена пальма, з великими віяловими листям і смачними, дуже солодкими плодами. Їх досить-таки часто вживають в їжу сирими, а також готують з них желе, мармелад і варення. Сік агуаджа п'ють як в свіжому, так і ферментованому вигляді (пальмове вино). Також з плодів добувають особливу, дуже цінну рослинну олію під назвою бурити, яку широко використовують у народній медицині і косметології.