Анредера

Анредера - це невеликий рід рідкісних вічнозелених трав'янистих рослин сімейства Базелієвих, який складається з 12 маловідомих видів. Зазвичай це не дуже великі екзотичні ліани, з м'ясистим листям, ароматними квітами і коренеплодами на наземних пагонах.

Анредера: ботанічні особливості

Анредера - це велика, потужна, густолиста, вічнозелена ліана, з тонкими, сильногіллястими, сланкими або лазаючими пагонами. Стебла соковиті, товсті, голі, світло-зелені, часто з червонуватим відливом. На їх поверхні прикріплені невеликі, схожі на бородавки, коричневі бульби, які легко відділяються від стовбура. Їх часто використовують для розмноження рослини, так як вони дуже легко приживаються і укорінюються. Крім того у деяких видів ці бульби є їстівними і їх широко вживають в їжу в сирому і вареному вигляді.

Черешкове, шкірясте, еліптичне або серцеподібне листя розташовується в черговому порядку. Воно має округлу або серцеподібну основу, загострений кінчик і цілісний або злегка зубчастий край. Жилкування центрального типу, проте середня жилка зі зворотного боку листа позначена досить слабо. Листова пластина щільна, гладка, глянсова, темно-зеленого або яскраво-зеленого кольору.

У період цвітіння на рослині з'являються досить непоказні, одностатеві або двостатеві, асиметричні квіти, зібрані у великі багатоквіткові пазушні або верхівкові, китицеподібні або колосоподібні суцвіття, довжиною близько 10см. М'ясиста, щільна квітка анредери складається з короткої квітоніжки, яйцеподібно-округлих, широко-яйцеподібних або широко еліптичних, облямованих чи не облямованих чашолистків, окремих, довгастих, яйцеподібних або еліптичних пелюсток і прямостоячих або вигнутих тичинок.

Після запилення на анредері починають формуватися плоди - невеликі, багатонасінні коробочки, з сухою оцвітиною, яка цілком або частково закриває плід. Незважаючи на те, що на цій рослині завжди знаходяться квіти обох статей, плоди вона дає вкрай рідко. Тому навіть в природних умовах вона розмножується переважно вегетативно - бульбами або поділом.

Підземна частина рослини представлена ​​потужним, гіллястим, підземним, горизонтальним кореневищем і численними, тонкими корінцями.

Анредера: історія вивчення таксона

Анредера в стародавні часи була дуже популярна серед інків і ацтеків. Бульбу і листя цієї лози вони вживали в їжу в якості гарніру, а з інших частин рослини готували цілющі відвари і збори. Сучасна наука також підтверджує цілющі властивості анредери. Вся справа в тому, що в її складі багато біологічно активних речовин, які мають яскраво виражені протикашльові, протизапальні, зігріваючі і тонізуючі властивості. Наприклад, при переломах ацтеки готували спеціальне тісто з бульб анредери, обсмажених в жирі, наносили його на хворе місце і обертали овечою вовною. Вважалося, що таке обгортання допомагає не тільки швидше зростити кістки, але і є дуже дієвим знеболюючим засобом. Крім того, вважається, що настої на основі підземних кореневищ мають протидіабетичні, гіпоглікемічні та антиоксидантні властивості.

Анредера: особливості імені

Засновником роду «анредера» став французький ботанік, натураліст і систематик Антуан Лаурент де Жюсьє, який першим в 1789 році описав цю рослину. Умберто Кватроккі вважав, що це родове ім'я було отримано від іспанського слова, яке в перекладі на українську мову означає «лоза». Однак існує і версія про те, що відбувається воно від індіанської назви цієї рослини і є по-суті його латинізованою версією.

Анредера: особливості зростання

Природний ареал анредери знаходиться на території Центрально Америки. Основна частина дикорослих рослин до сих пір досить часто зустрічається в Мексиці і США (Каліфорнія і Флорида). Однак в наші дні ця лоза є інвазивним видом практично на всіх континентах нашої планети. Вся справа в тому, що вона володіє просто неймовірною живучістю і дуже легко освоюється на новому місці. Її здатність розмножуватися навіть з самого маленького шматочка стебла або кореневища, дозволила анредері пошириться практично у всіх тропічних лісах Землі. Ця рослина-паразит, яка легко підіймається на високі дерева, обплітає їх своїми стеблами і буквально душить у своїх обіймах. Тому в багатьох країнах світу, з цієї ліаною ведеться непримиренна боротьба. Причому вбити її не так і просто - щільна шкірка стебел не дає гербіцидам проникати в глибокі тканини рослини. Тому перед обробкою на ній роблять спеціальні насічки, а потім поливають рану спеціальної хімією. Крім того, її поширення намагаються контролювати і за допомогою регулярного видалення бульб, однак цей метод має вкрай низьку ефективність.

У культурі анредера вирощується переважно в якості кімнатної рослини, так як в саду дуже складно контролювати її поширення.

Анредера: застосування

Анредера - це красива, сильна тропічна ліана, з щільним, шкірястим листям і ароматними квітами. Її часто використовують в кімнатному садівництві для формування надзвичайно привабливих живих штор. Крім того вона чудово виглядає і в підвісних кошиках і кашпо, так як її стебла схожі на зелений водоспад, який струмує з-під стелі. У нашій країні це поки дуже рідкісна рослина, тому знайти саджанці цієї лози можна лише в великих розплідниках.