1. Енциклопедія
  2. Сад та город
  3. Горіхи
  4. Арахіс

Арахіс

Рейтинг

Ми всі звикли називати арахіс горіхом, однак, як стверджують багато ботаніків, це неправильна думка. Арахіс - це бобова трава, відноситься до роду Арахіс і до сімейства бобові. Він є однорічною рослиною та вважається досить важливою сільськогосподарською культурою.

Опис арахісу

Така рослина може досягати від 25 до 40, а то й до 70 см заввишки, і має сильно гіллясті пагони. Його корінь стрижневий і також гіллястий. Такий різновид бобових, стебла прямостоячі, можуть бути як голі, так і злегка опушені. Їхні бічні гілки можуть бути спрямовані вгору і нагадувати кущову форму, або бути формою, що стелиться, тобто лежачі. Листя арахісу, трохи опушене і чергове, може виростати близько 3-11 см у довжину. Вони парноперисті і мають жолобчастий черешок. А їх прилистки, які зрощені з черешком, досить великі і мають загострену і трохи подовжену форму, а також цільнокрайні.

Цвітіння у такої рослини може початися приблизно наприкінці червня або на початку липня, а продовжується воно аж до пізньої осені. Цвітіння може тривати добу, а після запліднення починає рости гінофор, який при своєму подовженні вростає разом із зав'яззю в землю. У Арахіса дуже красиві, жовто-червоного або білого забарвлення квітки, які розташовуються в досить коротких, малоквіткових кистях, що розташовані на ніжках, приблизно по 4-7 штук у пазухах листя. Їх чашечка, має дві "губи", а також у неї дуже довга і тонка труба, а також вигнуте вітрило.

Її верхня губа трохи більша в ширину, ніж нижня і має 3-4 короткі зубці. Нижня ж "губа", довга і має лише один зубець. Віночок у квітів складається з п'яти пелюсток, він метеликовий, а також трохи вигнутий. Також у таких суцвіть є 10 тичинок, дев'ять з яких зрощені, а одна (знаходиться зверху) вважається недорозвиненою та вільною. Тільки квіти розташовані в нижній частині стебла можуть народити, а верхні суцвіття, які цвітуть трохи пізніше, є звичайними квітами та безплідними.

Арахіс починає дозрівати десь у вересні чи жовтні. Його плоди мають овальну форму, трохи здуті і покриті шкіркою, що не розкривається. В одному бобі може бути близько 2-4 плодів. Такі боби досягають близько 1,5-6 см у довжину, красиво прикрашені малюнком, що нагадує павутину. Їх навколоплідник досить товстий, але при цьому тендітний і пухкий. Коли плоди починають дозрівати, вони нахиляються ближче до землі, трохи зариваються в неї і вже там дозрівають до кінця. Насіння такої рослини має довгасту форму, дуже часто може бути плоскуватим на кінці, а в розмірі може виростати приблизно 9-20 мм кожен. Таке насіння може бути пофарбоване в такі кольори як темно-червоний, кремовий, світло-рожевий, а також сірувато-жовтий. Пігмент, який сприяє такому забарвленню насіння, дає їм захист від комах, але при цьому може сприяти невеликому отруєнню, якщо потрапляє до ШКТ людини. Але не варто хвилюватися, адже його дуже легко видалити, варто лише трохи вимочити арахіс.

Історія арахісу

Вважається, що арахіс прибув до нас із Південної Америки. Коли іспанські завойовники знайшли ці бобові, вони вирішили, що ті їм дуже знадобляться в далеких плаваннях і привезли Арахіс до Європи. Там його використання вже й урізноманітнили. Трохи пізніше арахіс був завезений і в Африку, де оцінили його вміння рости на досить бідних грунтах. Слідом за Африкою він з'являється в Північній Америці.

У 1861 році, коли розпочалася Громадянська війна в Америці, такі плоди використовували як їжу для солдатів. Але також слід зазначити, що на той час арахіс ніхто не вирощував як продовольчу культуру, адже його вважали їжею бідних.

Вже в 1903 році Джордж Вашингтон Карвер, який був американським агрохіміком, почав думати про те, як можна використовувати таку рослину. Пізніше світ дізнався близько 300 видів різноманітних продуктів, напоїв, косметиці засоби, засоби, що допомагають знищити комах, друкарську фарбу та багато інших речей, до складу яких входив арахіс. Так згодом багато фермерів стали вирощувати плантації з арахісом, що, до речі, принесло дуже великий успіх.

Вирощування арахісу

Така рослина вважається досить світлолюбною, їй потрібне сонечко та помірна кількість вологи. Залежно від того, який вид вирощується, в середньому вегетаційний період такої культури триває близько 120-160 днів після посадки. Для таких бобових найкраще підійдуть супіщані, легкі суглинні ґрунти, а також піщані.

Склад арахісу

Арахіс містить у собі приблизно 40-50% масла, яке на свій смак дуже схоже на мигдальне. Наприклад, в Іспанії, таку олію використовують як освітлювальний матеріал. Крім того його також можна додавати і в їжу, наприклад до маргаринової олії, шоколаду, а ще при миловаріння. До складу такої олії включені такі речовини як гліцериди арахінової, стеаринової, пальмітинової, олеїнової, лауринової та інших кислот. Крім великої кількості олії, до складу арахісу також входять білки, глобуліни, глютеніни, крохмаль, пурини, вітаміни В, Е та ще безліч інших дуже корисних речовин.

Так як і в арахісовій олії, в самих плодах присутня невелика кількість ерукової кислоти, яка також присутня в мигдалі та пшениці.

Використання арахісу

Арахіс по праву вважається чудовим продуктом харчування, його можна вживати не тільки цільними результатами, наприклад, в Америці з нього виготовляють арахісову пасту, яку можна намазувати на хліб. Такі бобові припадуть до смаку не тільки дорослим, а й дітям.

Крім використання плодів у кулінарії, така рослина знайшла своє застосування і в медицині. Його масло використовують, як і мигдальне для основи в парентеральних лікарських формах. А замість насіння мигдалю можна використовувати насіння арахісу для того, щоб приготувати емульсію. Також потрібно пам'ятати, що на даний продукт може бути алергічна реакція, тому людям, які схильні до таких реакцій, краще бути обережнішими з арахісом.

Шкода арахісу

Сирі плоди можуть порушити травні процеси нашого організму, а також шкірка сирого арахісу вважається дуже сильним алергеном, тому найкраще вживати смажені та очищені насіння. Людям, які страждають на подагру, артроз чи артрит, також не рекомендують вживати арахіс. Крім того, арахіс є досить калорійним, тому його зловживання може призвести до появи надмірної ваги. Також радимо дотримуватись правил зберігання даної культури, інакше цвілевий грибок, який з'являється на поверхні арахісу і виділяє токсини, при попаданні в наш організм може пошкодити будь-який трохи ослаблений орган.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Рейтинг
Коментарі
Поки немає коментарів. Будьте першим!
Харчова цінність
Натрий, мг
23
Магний, мг
182
Калий, мг
76
Калий, мг
658
Витамин РР (НЭ), мг
18.9
Витамин Е, мг
10.1
Витамин С, мг
5.3
Витамин В9, мг
240
Витамин B6, мг
0.348
Витамин B5, мг
1.767
Витамин B4 ,мг
52.5
Витамин B2 ,мг
0.11
Витамин B1 (тиамин), мг
0.74
Зола, г
2.6
Вода, г
7.9
Пищевые волокна, г
8.1
Углеводы, г
9.9
Жиры, г
45.2
Белки, г
26.3
Калорийность, кКал
552
Фосфор, мг
350
Ботанічний опис
Ширина, м
0.1-0.5
Продолжительность жизни
однолетнее
Цвет цветка
белый, желтый
Форма плода
овальная
Цвет плода
коричневый, красный
Форма листьев
парноперистые
Длина листа, см
3-11
Цвет коры
зеленый
Форма цветка
5-лепестковая, мотыльковая (напоминает бабочку), изогнутая
Съедобность плода
съедобный
Цвет плода
коричневый, белый
Форма плода
овальная
Форма семян
овальная
Листья
очередные, опушенные
Высота, м
0.25-0.7
Период плодоношения
сентябрь, октябрь
Период цветения
июль, октябрь
Направление роста
прямостоячий
Период цветения
июль, октябрь
Цвет листьев
зеленый
Цветки
собраны в кистевидные соцветия
Плод
вздутый
Корни
стержневые, ветвистые
Сорти та гібриди
Актуальне за темою