Блакитний пікардійський епаньоль

Блакитний пікардійський епаньоль або блакитний пікардійський спанієль (Blue Picardy Spaniel) відноситься до дуже рідкісної породи мисливських подружейних собак. Він примітний незвичайним забарвленням і яскравим талантом мисливського собаки. 

Історична довідка 

Історію появи блакитного пікардійського епаньоля пов'язують з мисливцями з Британії, які у 1900-х роках активно освоювали територію північного заходу Франції. Вони проходили через провінцію Пікардія зі своїми мисливськими собаками, серед яких були англійські сетери Blue Belton і родинні британські породи. Через карантинні правила собаки на деякий час залишалися на території провінції, де їх схрещували з французькими та пікардійськими спанієлями. В результаті з'явилися собаки з унікальним кольором шерсті, завдяки якому нова порода отримала свою назву. Їх використовували для полювання на бекасів і вальдшнепів, а також для підняття дичини на крило. Універсальні мисливці однаково добре справляються зі своїми завданнями в будь-яких умовах, аж до непрохідних боліт і густих, колючих заростей. Вони точні і надійні в зграї, впевнено діють поодинці. 

У 1938 р собак блакитного забарвлення визнали окремою породою, а не різновидом пікардійського спанієля. 

У 1996 р Міжнародна кінологічна федерація (UKC) затвердила стандарт. 

Порода не дуже поширена і частіше зустрічається у Франції, хоча останнім часом була експортована до Канади і США, де собак цінують за мисливський талант і розводять у якості домашніх улюбленців.

Опис 

Блакитний пікардійський спанієль - це робочий собака. Будова тіла максимально відповідає його призначенню бути спритним і витривалим. Тому собака відрізняється правильними пропорціями. У Спанієля повинен бути міцний корпус і глибокі груди з опуклими ребрами, довга шия з невеликим підвісом, м'язиста спина і злегка скошений круп. Спанієль - володар міцних і довгих кінцівок з широкими лапами. 

Для його будови характерний широкий череп овальної форми з вираженим переходом від лоба до морди. Вона у спанієля довга і широка. 

У епаньоль, як у більшості споріднених порід, великий ніс з широкими ніздрями, що забезпечує відмінне чуття. Трохи звисаючі і вогкуваті губи дещо обтяжують вигляд собаки. 

Традиційно для спанієлів, вуха висячі і досить щільні, по довжині закінчуються на рівні очей. 

Великі темно карі очі вражають глибиною і проникливістю трохи сумного погляду. 

Хвіст за формою нагадує перо, пес його завжди тримає рівно і не згинає, по довжині він доходить до скакального суглоба. 

Шерсть може бути прямою або хвилястою, на ногах помітні вичіски, на хвості - підвіс. 

Порода найбільш відома своїм приголомшливим забарвленням шерсті: чорне забарвлення зі сріблясто-сірим крапом, який надає блакитного відтінку. 

Середня висота в холці - 57-60 см, вага - 20 кг. 

Середня тривалість життя - 12-14 років.

Характер

Блакитний пікардійський епаньоль - розумний собака, який однаково хороший у ролі мисливця і домашнього вихованця.

Собака з яскраво вираженим мисливським інстинктом на полюванні проявляє азарт і сміливість, має тонке чуття, а вдома стає ніжним, тихим і спокійним. Його вважають ідеальним компаньйоном. Стверджують, що більш слухняного і дисциплінованого пса не знайти, до того ж він дуже лояльно ставиться до дітей. Готовий підтримати гру з усіма членами сім'ї.

Спанієлі дуже орієнтовані на людей. Однак це собака одного господаря. Він з любов'ю і ласкою відноситься до всіх членів сім'ї, але ватажок для нього один. Саме його вихованець і буде слухатися.

Собака настільки сильно прив'язаний до сім'ї, що вимушена розлука стає для нього справжнім випробуванням.

Вони так довіряють людям, що навіть у незнайомцях бачать кращих друзів. Тому зі спанієля не вийде пильний сторож, оскільки зловмисникові він, скоріше, покаже свою прихильність, а не зло поскалить зуби.

Враховуючи, що це мисливська порода, гостро стоїть питання ранньої соціалізації. Вихований пес прекрасно уживається з більш дрібними тваринами, включаючи кішок.

Оскільки спанієлі не нападають і не вбивають свою здобич, вони, як правило, живуть поруч з іншими тваринами більш гармонійно, ніж більшість мисливських порід собак.

Здоров'я

Відрізняються хорошим здоров'ям і міцним імунітетом. Типові генетичні захворювання для породи не зафіксовані. Для підтримки здоров'я важливо забезпечити збалансований раціон харчування, високу фізичну активність і постійний догляд за вухами. З числа можливих проблем зі здоров'ям не можна виключати:

розвиток вушних інфекцій, як і у будь-якого іншого собаки з довгими і гнучкими вухами;

виворіт нижнього повіка внаслідок не щільного прилягання його до ока;

дисплазію тазостегнового суглоба, яку часто діагностують у середніх і великих собак.

Утримання і догляд

Щоб азартний мисливець, який ще й відмінно плаває, правильно розвивався і мав відмінну робочу форму, необхідно багато простору і фізичні навантаження. Його можна утримувати в умовах міста тільки за умови достатньої щоденної активності. Собаки грайливі і рухливі і з задоволенням беруть участь в різних змаганнях, наприклад з флайболу.

Вишукану довгу шерсть доведеться вичісувати або чистити спеціальною щіткою досить часто. Купати собаку слід не частіше 1 разу на 3 місяці. Щоб очистити шерсть, можна скористатися вологою серветкою або тканиною.