Брусниця

Брусниця: історія, факти, поширення і застосування 

Рослина, яка цвіте всього два тижні, але до початку осені ладна втішати у лісі всіх своїми вітамінними червоними ягодами. Кущики, плоди яких можуть перезимувати під сніговим покривом, але при цьому ні краплі не втративши своїх корисних властивостей. Все це - про брусницю, популярну лісову ягоду, яку більшість з нас частіше "збирає" в супермаркеті, ніж в лісі. Але від цього яскравий урожай не стає менш корисним.

Ботанічний опис 

Брусниця - представниця роду Вакцініум, який, в свою чергу, відноситься до родини Вересові. Висота куща, зазвичай, не перевищує 15 см. Але в деяких випадках, коли умови зростання брусниці досить суворі, і кущу доводиться пробиратися крізь пні, аби дістатися до своєї порції сонячного світла, рослина може піднятися на 1 м від землі. 

• Коренева система. Горизонтальна і повзуча. Від основного кореня вгору піднімаються пагони, висота яких, як правило, не перевищує 20 см. 
• Листя. Шкірясте, має форму перевернутого еліпса. Краєчки листків загнуті до зворотної сторони. Листочки кріпляться до гілок за допомогою коротких черешків. Максимальна довжина листя - не більше 3 см. Зовнішня сторона темно, а внутрішня - світло-зеленого відтінку. На зворотному боці кожного листка є так звані точкові ямочки. Волога, яка потрапляє на зовнішню сторону листа, вбирається і наповнює ці ямочки. І вже з ямочок вода засвоюється рослиною. 
• Квітки. Правильні, двостатеві. Кріпляться до стебла за допомогою короткої квітоніжки. Довжина віночка не перевищує 6,5 мм. Цвітуть білим або ніжно-рожевим, нібито вицвілим відтінком. 
• Пилок. До тих пір, поки пилок міститься в пильовиках, має досить щільну структуру. Поступово, у період вегетації, він розпушується і висипається через отвори. 
• Плоди. Ягоди з великою кількістю насіння всередині. Діаметр кожної ягідки становить приблизно 8 мм. Ягоди пофарбовані в яскравий червоний колір і мають глянцеву поверхню. Дозрівають до кінця серпня або початку вересня. Переживши перший осінній мороз, стають непридатними для транспортування, але цілком придатними для їжі.

Історія

Перші згадки про культивацію брусниці відносяться до 18 століття і датовані 1745 роком. У збереженому до наших днів указі імператриця Єлизавета наказувала висадити кущі брусниці в Царському саду, а також використовувати рослину для ландшафтного дизайну Петергофа. Зрозуміло, в ті далекі часи такого поняття як "ландшафтний дизайн" не існувало, але сенс указу імператриці від цього не змінюється. Садовий майстер Б. Фок повинен був замінити брусничними кущами інші рослини, які виявилися не здатні витримати осінні заморозки.

Втім, це була, скоріше, передісторія до культивації брусниці, ніж сама історія. Основні роботи в цьому напрямку стартували у 60-х роках минулого століття. Першими обробляти брусницю почали американці, і майже одночасно з ними цій справі присвятили себе німецькі, польські, фінські, голландські та шведські ботаніки та селекціонери.

• 1940 рік. У Федеративній Республіці Німеччині було виділено понад 40 гектар землі для створення плантацій брусниці. Німці розробили цілий механізований комплекс, який обробляв засаджену брусницею землю, а після дозрівання ягід збирав урожай.
• 1980-і роки. "Культурна" брусниця з'явилася на території Білорусі, Литви і тієї частини Радянського Союзу, яка сьогодні є Російською Федерацією.

Якщо порівняти урожай диких брусничних заростей з культурними плантаціями, то врожайність других перевершить врожайність перших у 30 разів. Одна сотка, засаджена брусничними кущами, здатна дати до 60 кг плодів на рік.

Особливість назви

На латині брусниця називається Vaccínium. Назва походить від ще одного латинського слова - baccinium, яке в перекладі на російську означає кущ ягід. Згідно видовому найменуванню цієї культури, на латині вона називається vitis idaea. У перекладі - ідський виноград. Простіше - виноград з гори Іда. Ця гора розташована на середземноморському острові Крит. По суті, це Греція, яка ніколи не відрізнялася болотистою місцевістю. Дивно, чи не так? Особливо, якщо врахувати, що обговорювана рослина віддає перевагу саме таким умовам зростання.

Якщо копнути глибше, то можна розставити всі крапки над "i". Згідно давньогрецької міфології, в пантеон богів входила богиня Кібела. Вона відала родючістю, а тому носила гарний великий вінок, в який були вплетені гілочки самих різних рослин. В тому числі, і стебла брусничного куща. Судячи з усього, вчені, які давали представниці лісової флори офіційне ім'я, згадали про цю давньогрецьку історію - і назавжди пов'язали брусницю з грецькою богинею.

Жителі Давнього світу знали брусницю і активно застосовували її в кулінарії і медицині. У своїх літературних працях рослину згадував навіть "мантуанський лебідь" - римський поет Вергілій.

Цікаві факти

В усній народній творчості брусниці присвячена незвичайна загадка. Дослівно вона звучить так: "Біжать рябчики по мосту, побачили море - кинулися в воду". З одного боку, це виглядає як набір слів. Але якщо зайти з іншого... Давним-давно, після збору врожаю в лісі, брусничні ягоди ретельно перебирали. Ті, які були тугими і червоними, залишали. А ягоди, які були вражені грибком, викидали. Причина проста: в їжу такі плоди були вже не придатні. Щоб відсіяти хороші ягоди від поганих, їх катали по ситу і опускали в воду. Спливли плоди були здоровими, а потонули - хворими. Так і народилася ця незрозуміла для сучасного читача загадка.

У Швеції джем, який готують з брусничних ягід, є таким же національним надбанням і символом країни, як кленовий сироп в Канаді або картопля в Білорусі.

У повісті Пушкіна "Євгеній Онєгін" згадувалася так звана бруснична вода. Говорили, що зберігати цю воду можна досить довго. Особливо якщо забезпечити їй холодні умови зберігання. При цьому вода залишалася все такою ж смачною і корисною. Сьогодні брусничну воду називають інакше - морс. Але суть напою від цього не змінюється.

Російськомовна назва ягоди - брусниця - є похідним від слова "брусвяний". Сучасний еквівалент цього слова - червоний колір.

Брусничні кущі - справжні аборигени і довгожителі. Вони здатні рости так само довго, як потужні величезні дуби - до трьох сотень років.

Згідно з легендою, колись дуже давно ластівка знайшла струмок, в якому текла жива вода. Вона вирішила набрати цілющої вологи в дзьоб, щоб окропити планету, подарувавши всьому живому, що її населяє, вічне життя і нев'янучу молодість. Але як тільки вона піднялася у повітря, птицю вкусила оса. Ластівка розкрила свій мініатюрний дзьобик і чарівна вода, якою він був наповнений, пролилася на брусничні кущі і кілька хвойних дерев, що росли внизу. З тих пір ці рослини є вічнозеленими.

Вперше в російській літературі ягода згадується в джерелах, датованих 14 століттям, в яких сказано, що брусничні плоди шкодять здоров'ю юних представників сильної статі.

Родина брусниці і місця зростання

Брусниця - шанувальниця хвойних лісів і торф'яних боліт. Але, в болотистій місцевості вона зустрічається рідше, ніж в сухих лісах, засаджених вічнозеленими, листяними або змішаними деревами. Зони її зростання в природних умовах можна окреслити так:

• Кавказ;
• Сибір (на безлісих гірських вершинах);
• Далекий Схід;
• тундра;
• альпійські луки.

В лісі у брусниці є двійник. Називається він мучниця. На вигляд ці дві рослини практично не відрізняються одна від одної. Але якщо доторкнутися ягоди, все стане на свої місця. Брусничні плоди дуже соковиті. А плоди мучниці нібито набиті крохмалем. Крім того, всередині кожної ягоди мучниці сидить тверда кісточка. А листя, на відміну від брусничних, просто гладкі - без підгорнутих кінців.

Застосування

Брусниця широко застосовується не тільки в кулінарії, але і в медицині і косметології.

1.З листя брусниці, упродовж трьох років після збору, можна готувати цілющі відвари, що мають потужну антисептичну дію.

2.Червоні брусничні плоди - природний жовчогінний засіб і ліки проти запорів.

3.Брусничний сік може допомогти в самих різних ситуаціях.

• По-перше, він показаний вагітним при анемії (нестачі заліза в організмі).
• По-друге, він незамінний для тих, хто переніс серйозну хворобу або операцію, оскільки в брусничному соку міститься величезна кількість вітамінів.
• По-третє, цей продукт зарекомендував себе як один з кращих засобів від похмілля.
• А по-четверте, його часто використовують як допоміжний засіб при лікуванні неврозів різного характеру.

4.Якщо залити брусничні листя окропом, можна отримати ліки, яким відпоювати дітей і дорослих при високій температурі, а також використовують у народній медицині для лікування подагри.

5.Вичавки, приготовані з сухого листя, знахарі використовують для лікування недуг сечостатевих шляхів. Але в домашніх умовах з цими натуральними ліками потрібно бути вкрай обережними: невірно застосоване дозування може перетворити цілющий засіб на отруту.