Чорноплідна горобина

Багато садівників вирощують різні культури виключно для краси. Однак, чорноплідна горобина може не тільки прикрашати світ, але і принести величезну користь при лікуванні своїх господарів. Мало кому відомо, що всі надземні частини рослини багаті вітамінами і корисними сполуками речовин, які добре впливають на людський організм.

Чим же особлива чорноплідна горобина, як відрізнити її від схожих рослин?

Ботанічний опис чорноплідної горобини

Чорноплідною горобиною або аронією називають сильно розгалужені чагарники, що ростуть у висоту не більше, ніж на 3,5-4 м.

Поки дерево молоде, його крона виглядає стислою, компактною. У дорослішому віці стає розлогою, в діаметрі здатна досягти 2-2,3 м. Нові пагони червоно-бурого кольору, через рік набувають темно-сірих тонів.

Листя середніх розмірів, складні, до 7,5 см, в ширину - близько 4 см. Ближче до осені стають пурпуровими.

Цвіте двостатевими бутонами. За розмірами невеликі, оцвітини дрібні, з них виходять п'ять вільних пелюсток білого або рожевого кольору. Бутони складають щільні щитоподібні суцвіття, які досягають в діаметрі 5-7 см. У фазу цвітіння рослина вступає в другій третині травня. Воно нетривале, оскільки залежить від погодних умов (від 7 до 15 днів).

Пильовики пурпурного кольору, розміщені вище рилець, пористі, складаються з трьох частин, розділених борозенками, покритих світло-жовтим пилком.

По закінченню цвітіння утворюються плоди-кульки, зрідка трохи сплющені, пофарбовані в чорний колір, іноді можуть бути покриті сизуватим нальотом. Кожна ягода досягає в діаметрі близько 1 см, у вазі - до 2 г. Плоди їстівні, на смак солодко-кислі, терпкі. Дозрівання наступає в кінці літа-початку серпня.

Історія чорноплідної горобини

Першим, хто звернув свою увагу на рослину, був Мічурін І.В., який вніс рекомендації щодо її культивації в північних регіонах. Саме завдяки його роботам один з видів аронії названий на його честь. Після того, як рослина потрапила на Алтай, вченими була проведена велика робота по пропаганді вирощування новинки, аби впровадити її у виробництво в промислових масштабах.

Чому так назвали рослину

Назва роду Ароній прийшло з грецької мови і дослівно перекладається як «допомога з чорними плодами». Чорноплідною горобиною дерево назване через забарвлення плодів і повної схожості з усім відомої горобиною звичайною.

Цікаві факти про чорноплідну горобину

Незважаючи на те, що в народі аронію називають чорноплідною горобиною, насправді ніякої спорідненості між рослинами немає.

До початку 20 століття чорноплідну горобину культивували виключно з метою декорування саду і присадибних ділянок.

Рослина прекрасно переносить зиму, але не виживе без достатнього освітлення. Оскільки коренева система не йде далеко під землю, а розташовується відразу під поверхнею, для аронії життєво необхідний частий полив.

Діаметр кореневища чорноплідної горобини ніколи особливо не відрізняється від розміру діаметра крони рослини.

Нещодавно виявлено зовсім новий вид рослини - Aronia prunifolia - у нього бузкові ягоди.

Ягоди надзвичайно багаті на цукор, спирт і вітамін Р, що дозволяє діабетикам повноцінно замінювати ними цукор.

Багата аронія і на мікроелементи: бор, фтор, йодисті з'єднання, залізо, молібден, марганець, мідь. Терпкі вони завдяки високому вмісту дубильних речовин.

Завдяки низькій калорійності, показана тим, хто страждає від зайвої ваги.

Як культурна рослина використовується нечасто, оскільки вимагає багато роботи - чорноплідна горобина занадто швидко розростається, тому її навіть викорінюють як бур'ян, від якого вкрай складно позбутися.

Завдяки дослідженням І.Мічуріна отримано придатніший для садівництва сорт, який не так сильно розростається і має більші плоди.

У наших широтах вирощують сорти, які ростуть до 4 м у висоту.

Аронію вважають скороспілою, оскільки плодоносити вона починає вже на 3-4 рік після посадки.

Розмножується рослина усіма відомими способами, але популярнішим вважається розмноження насіннєвим способом, незважаючи на їх важке проростання.

Родина і територія поширення чорноплідної горобини

Рідними місцями для чорноплідної горобини вважають північноамериканські землі, саме звідти рослина була перевезена на Алтай, а далі поширилася по всій Європі.

Застосування чорноплідної горобини

У світі відомо про застосування свіжих плодів аронії в лікуванні гіпертонії перших стадій. Дієвим помічником вона стане і у позбавленні від ревматизму, кору, висипного тифу, скарлатини і алергій. Якщо пити свіжий сік з ягід рослини, можна значно зміцнити стінки судин. Незважаючи на наявність у складі вітаміну С, ними лікують навіть гастрит. Настої з плодів аронії також призначають і при проблемах зі згортанням крові, з метою виведення шкідливого холестерину, для поліпшення роботи ендокринної системи.

Листя повні речовинами, завдяки яким поліпшується функціональність печінки і жовчного міхура.

Аронію вважають судинорозширювальним, кровоспинним, кровотворним, жовчо- та сечогінним засобом, таким що підвищує апетит, дієвим спазмолітиком.

Незважаючи на величезну користь, яку приносить організму чорноплідна горобина, з великою обережністю її треба вживати гіпотонікам, людям з підвищеним згортанням крові і кислотністю шлунка, різних виразках. При сильно підвищеному тиску приймати не можна.

Ягоди рослини вживають як в свіжому, так і переробленому вигляді: з них виходять відмінні джеми, повидло, компоти, вино, лікери. З них готують навіть цукати.