Дощовик луговий

Дощовик луговий - кулястий гриб сімейства Печерицеві, який вважають умовно-їстівним.

Дощовик луговий: ботанічний опис

Дощовик луговий - досить невеликий (до 5 см в діаметрі) грибочок зі сферичною або трохи плескатою верхньою частиною, яка з віком приймає грушоподібну форму. Шапка покрита тонкою, білою, кремовою або світло-коричневої шкіркою. У молодих грибочків на ній є численні шипи і борошнистий наліт, які з віком зникають. У верхній частині плодового тіла гриба знаходиться невеликий отвір, через який розсіюються оливково-коричневі спори.

М'якоть у молодого дощовика дуже щільна, м'ясиста, білого, сірого або кремового кольору, з легким деревним ароматом. У міру старіння гриба вона набуває коричнево-жовте або оливково-коричневе забарвлення. При зрізі колір м'якоті не змінюється.

Біла, злегка потовщена ніжка має зморшкувату поверхню, досить маленький розмір і відділяється від шапки лише тонкою, шкірястою перегородкою. Візуально вона практично не проглядається під досить великою шапкою.

Дощовик луговий: історія

Дощовик луговий здавна використовували як в кулінарії, так і в народній медицині. Наприклад, в Італії в середні віки за допомогою бульйону з дощовиків лікували хворих з Сухотами (туберкульоз). Вважалося, що відвар з цих грибочків може поставити на ноги навіть тяжкохвору людину.

Науковий опис гриба з'явився в 1794 році. Його вивченням і описом займалися відразу два видатних міколога того часу - Християн Генріх Персон і Ханс Крайзель.

Дощовик луговий: особливості назви

Родове ім'я «дощовик» гриб отримав не просто так. Вся справа в тому, що він з'являється переважно після тривалих рясних дощів, коли ґрунт сильно насичується вологою.

А ось його латинське ім'я «Lycoperdon» має досить неясне походження, так як воно перекладається як «вовчий метеоризм».

Дощовик луговий: цікаві факти

Дощовик луговий найчастіше росте на досить родючих, багатих на перегній ґрунтах. У їжу його вживати можна, однак при цьому дуже важливо враховувати, де саме виріс конкретний гриб. Вся справа в тому, що плодове тіло дощовиків як губка вбирає токсини і важкі метали з ґрунту і повітря. Тому вживання в їжу гриба, який виріс на сильно-забрудненій території або біля дороги може бути небезпечним для здоров'я людини.

Дощовик луговий: де росте

Природний ареал дощовика лугового знаходиться на території Європи і Азії. Найчастіше він зустрічається на вологих луках і пустирях в Ірландії, Великобританії, в Середній Азії, в Сибіру і на Далекому Сході. У нашій країні дощовик росте практично повсюдно в регіонах з субтропічним і помірним кліматом.

Дощовик луговий: застосування

Дощовик луговий вважається умовно-їстівним грибом, так як в їжу його можна вживати лише в молодому віці. У старих грибів м'якоть стає занадто пухкою і має досить неприємний запах і смак. У кулінарії дощовики часто використовують в смаженому, сушеному або солоному вигляді, так як при варінні їх м'якоть стає «гумовою».

Свіжі дощовики також часто використовують у народній медицині для лікування невеликих порізів, опіків, гнійників і вугрової висипки. А ось відвар з цих грибочків - це відмінний засіб для лікування ангіни, бронхіту, ларингіту і пневмонії.