Джунгарський хом'як

Джунгарський хом'як - це не тільки гризун, що відноситься до виду мохноногих хом'яків, що мешкають в дикій природі, а й популярний домашній вихованець. Симпатичні і доброзичливі звірята, яких можна легко впізнати по пухнастій шубці з характерною темною смугою на спині і непримітному хвостику, вважаються найменшими серед гризунів. У народі їх ласкаво називають «джунгарики». 

Цікаві факти 

Джунгарських хом'яків виявив німецький вчений і мандрівник Петро Симон Паллас під час експедиції до Казахстану, яка відбулася у 1773 році. 

Опис

Джунгарський хом'як відрізняється компактними розмірами. Довжина його тіла - 10 см. Важать звірятка не більше 35-65 г. 

У них загострені мордочки, округлі щоки, маленькі вуха і ледь помітний хвостик. 

Джунгарський хом'як відрізняється світло-сірим забарвленням. Як правило, боки у звірят темніше основного тону. Шерсть більшості домашніх хом'яків має коричневе забарвлення. До приходу зими шубка стає на кілька тонів світліше, набуваючи сріблястого відтінку. 

Навколишнє середовище 

Природним ареалом проживання джунгарського хом'яка є Казахстан, північно-східні регіони Китаю, Монголія, Західний Сибір, південне Забайкаллі, водиться він також в Алтайських горах. 

До місць проживання хом'яків відносяться неосвоєні території, де вони облаштовують нори з численними ходами. У молодих самців нори не дуже великі і глибокі. Зате житла дорослих самців досягають в глибину 1 метра. 

Чим харчується 

У дикій природі Джунгарський хом'як живиться рослинною їжею - зернами, насінням, молодими пагонами, листям і ягодами. Також в його раціон входять різні комахи, на яких полює звірок. У пошуках їжі Джунгарський хом'як може подолати значні відстані. 

Вони люблять селитися біля людей, оскільки вирощувані сільськогосподарські культури значно спрощують заготовку їстівних запасів. До зими один маленький гризун може накопичити близько 20 кг провіанту, що складається з зерен і насіння. Найчастіше цей показник становить 90 кг.

Особливості поведінки 

Джунгарський хом'як веде нічний спосіб життя, вдень він влаштовується у своїй нірці і спить. Основний час він зайнятий заготівлею харчів, які перетягує в защічних мішках. Кожен хом'як існує поодинці. 

У зимову сплячку гризуни не впадають, а ось готуватися до зими починають завчасно. Коли температура повітря опускається нижче +16 С, його шерсть стає світліше, а він сам помітно додає у вазі. Під час холодів разом з температурою тіла знижується і їх фізична активність. Стан заціпеніння або, як його називають, торпора, дає можливість пережити холодну пору і нестачу харчування. 

Життя в дикій природі сповнене небезпек для маленьких мешканців. У нічний час на них полюють сови, а днем ​​вони можуть стати здобиччю яструбів. Також небезпеку становлять великі хижі звірі: лисиці, вовки, рисі, горностаї, борсуки, куниці, тхори. Часто вони стають здобиччю мисливських собак. 

Однак джунгарський хом'як себе теж може захистити. У гризуна хороший слух, від небезпеки що наближається він швидко ховається в свою нору або просто завмирає на місці. Якщо від хижака не вдалося вчасно сховатися, він стає на задні лапки і видає загрозливі звуки. Таким чином воги не тільки відлякують ворогів, але і попереджають своїх родичів про небезпеку. За характерні гучні звуки їх називають співаючими хом'яками. Захистом звірятку від нападу хижаків служать гострі зуби і кігті. Сховатися від ворогів допомагає його шубка, яка влітку темніше, а до зими стає світлою.

Розмноження

Період розмноження джунгарських хом'яків доводиться на початок травня і триває до середини жовтня, за цей час самка може дати потомство 2-4 рази. Виношує малят вона близько 20 днів. У однієї особини може бути від 5 до 12 дитинчат. Відчуваючи, що хтось із них слабкий і навряд чи виживе, самка поїдає його. Малюки дорослішають за 20 днів.

Утримання джунгарського хом'яка

Джунгарські хом'яки невибагливі, контактні і спокійні звірята. Вони добре реагують на людей, не виявляють агресію, дозволяють брати себе на руки, чуйні до ласкавого ставлення.

В силу природних особливостей Джунгарський хом'як найбільш активний і рухливий з приходом сутінків. Після денного сну вони енергійно вивчають територію, риють нори і перевіряють запаси.

Заводячи двох різностатевих хом'яків, слід знати, що вони дуже плідні і в недалекому майбутньому порадують численним потомством. Хом'яки стають статевозрілими у віці 4 місяців. У домашніх умовах джунгарський хом'як живе 2-3 роки, в умовах дикої природи - 1-2 роки.