Ехмея

Ехмея - це напевно найпривабливіший і оригінальний представник сімейства Бромелієвих, з надзвичайно красивою, щільною розеткою зі строкатого листя і великими, яскравими суцвіттями. Характерною особливістю цієї рослини є те, що ця рослина цвіте всього один раз за все життя. Тому побачити квітучу ехмею - це особлива радість для будь-якого любителя екзотичної флори. 

Ехмея: коротка ботанічна довідка 

Ехмея - це невелика, вічнозелена, декоративно-листяна, тропічна, трав'яниста рослина, висотою не більше 50см. Вона має тонке, циліндричне, гладке, укорочене стебло, практично повністю заховане в глибині листяної розетки. Воно зазвичай просте і не має ніяких відгалужень, тому багато квітникарів тривалий час вважали, що воно і зовсім не існує. Тому в деяких старовинних виданнях ехмея описується як безстеблова рослина. 

Листя великі, красиві, шкірясті, за своєю структурою трохи нагадують пергамент. Вони мають ланцетоподібну, лінійно-ланцетоподібну або лінійну форму, з гострим кінчиком, зубчастим краєм, широкою основою і гострими шипами по краю листа. Листова пластина гладка, щільна, покрита тонкими, сріблястими, залозистими лусочками. Забарвлення листя зазвичай строкате, з рівномірним чергуванням сріблясто-білих і зелених смуг, однак іноді зустрічаються екземпляри і з однотонним забарвленням. 

В період цвітіння на рослині з'являється короткий квітконос, висотою не більше 12-15см. На його вершині розташовується невелике, головчасте, волотисте або колосовидне суцвіття з дрібних, дзвонових, колесоподібних або воронкоподібних, злегка асиметричних, двостатевих квітів. Форма і тип віночка багато в чому залежить від конкретного виду рослини, проте зазвичай він повністю прихований під яскравими, загостреними приквітками. Після запилення пелюстки засихають і обсипаються, а ось приквіткові листи залишаються справжньою окрасою рослини аж до появи ягід. 

Плоди ехмеї - дрібні, червоні ягідки, з гладкою шкіркою, соковитою, водянистою м'якоттю і дрібним насінням всередині. Після плодоношення материнська розетка повністю відмирає, давши при цьому відразу декілька мініатюрних, дочірніх розеточок. 

Коренева система залежить від способу життя рослини. Наприклад, у епіфіта тонкі, повітряні коріння, з невеликими бульбами або помилковими бульбами, а ось наземні розетки мають повноцінні, сильно розгалужені корінці поверхневого типу.

Ехмея: історія дослідження 

Ехмея - це екзотична рослина, яка в природі росте виключно на території Латинської Америки, тому цілком природно що в Європі про її існування не підозрювали аж до початку 16 століття. Саме в цей час почалася активна колонізація Нового світу і на європейський континент почали масово завозити не тільки золото, але і різноманітні тропічні рослини. 

Рід «Ехмея» був заснований у 1794 році іспанськими ботаніками, натуралістами і систематиками Іпалітом Руїсом Лопесом і Хосе Антоніо Павоном і Хіменесом, які власне і вважаються першовідкривачами цієї рослини. Вони ж описали 8 підвидів ехмеї, які і стали основою майбутньої таксономічної структури цього роду. У наші дні до його складу входить 283 природних види і кілька десятків високо декоративних гібридів. 

Ехмея: особливості назви 

Ехмея - це екзотична рослина з дуже незвичайним, чарівним ім'ям. Її наукова назва має давньогрецькі корені і перекладається як «вістря піки». Настільки оригінальне ім'я ця квітка отримала завдяки численним, яскравим, жорстким, загостреним приквіткам, які формують велике суцвіття, вельми схоже на багатошарову квітку. Багато недосвідчених садівників навіть не підозрюють що насправді справжні квіточки приховані в їх великих пазухах. 

Ехмея: цікаві факти 

Ехмея - це дуже незвичайна розеткова рослина, так як зовсім не боїться попадання вологи всередину піхв. Швидше навпаки - її розетка є своєрідним резервуаром для накопичення цілющої вологи. Тому дуже часто старі рослини являють собою мініатюрні ставки, в яких рятуються від спеки комахи і дрібні земноводні. А ось її плоди активно поїдають мавпи, які разом зі своїм послідом розносять дрібні насіння на гілки нових дерев. Таким чином, ехмея - це не просто екзотична рослина, а основа унікальної екосистеми і живе свідчення незвичайного, взаємовигідного симбіозу між представниками флори і фауни.

Ехмея: головні умови зростання

Природний ареал ехмеї знаходиться на території Центральної та Південної Америки. Його верхня межа проходить в Мексиці, а нижня - в Бразилії. У природі цей сапротроф живе як епіфітна або наземна рослина. Найчастіше він росте на стовбурах живих дерев, а також на гниючій деревині, пнях і гілках. Харчується він переважно завдяки довгому, ворсистому, повітряному корінню, яке всмоктує поживні речовини буквально з повітря. Крім того, корінці деяких видів цієї рослини досить-таки активно руйнують деревину як живих, так і мертвих дерев і ведуть паразитарний спосіб життя. Зустрічається ехмея переважно у вологих тропічних лісах, на берегах річок і озер, а також в гористій місцевості.

У культурі ехмея вирощується практично повсюдно на всій земній кулі як дуже цінна екзотична декоративна рослина.

Ехмея: використання

Ехмея - це неймовірно красива вічнозелена рослина, яку в регіонах з теплим вологим тропічним і субтропічним кліматом часто використовують для декоративного оформлення садів і присадибних ділянок. У нашій же країні її найчастіше вирощують як невибагливу кімнатну квітку, яка і виглядає чудово, і особливої ​​уваги до себе не вимагає. Крім того, ця рослина прекрасно вбирає в себе фенольні сполуки, формальдегід та інші шкідливі речовини, очищаючи таким чином повітря в будинку. Тому ехмея - це не просто гарна квітка, а й природний повітряний фільтр, який стоїть на сторожі здоров'я своїх господарів.