Гнойовик

Гнойовик - невеликий, пластинчастий гриб сімейства Печерицеві, з дуже незвичайною бархатистою шапкою.

Гнойовик: ботанічний опис

Гнойовик - невеликий грибочок з дзвоникоподібною, конічною, опуклою або плоскою верхньою частиною. Шкірочка біла, тонка, шорстка або луската, проте зустрічаються екземпляри і з гладкою поверхнею. Характерний лускатий наліт на ній, утворюється із залишків покривала. Під шкіркою ховається досить м'який, надзвичайно тонкий прошарок м'якоті. Вона не має яскраво вираженого смаку і запаху.

Спороносний шар пластинчастий з тонкими, частими пластинками. У молодих грибочків вони мають гарне біле забарвлення, а у старих - буре або темно-коричневе (практично чорне).

Ніжка тонка, циліндрична, довга, зазвичай порожня всередині. На ній є характерне кільце від покривала.

Спори мають еліпсоїдну форму і абсолютно чорне забарвлення.

Гнойовик: історія і особливості назви

Хоч в Європі гнойовик був відомий з давніх-давен, його науковий опис з'явився лише в 1797 році. Вивченням цього гриба займався відомий датський вчений-міколог - Отто Фредерік Мюллер. Саме він відніс цей малоїстівний гриб до досить шанованого сімейства Печерицеві. Однак як самостійний рід гнойовик був описаний не так вже давно - на початку 20 століття.

Родову назву «гнойовик» гриб отримав через свою природну локалізацію. Вся справа в тому, що цей грибок воліє рости на багатих гумусом або перегноєм ґрунтам, тому його часто можна зустріти на гнойових купах.

Гнойовик: цікаві факти

Рід гнойовиків досить великий і включає в себе більше 30 цілком самостійних видів. Серед них зустрічаються як умовно-їстівні, так і неїстівні і слабо-отруйні грибочки. Деякі з них вживають в їжу як досить дорогий (і небезпечний) делікатес. Однак навіть цілком їстівний вид гнойовиків може викликати серйозне отруєння, за умови якщо трапезу поєднувати з алкоголем. Вся справа в тому, що дія токсинів, які містяться в грибах, в кілька разів посилюються не менше токсичним спиртом, що служить досить серйозним ударом по печінці, яка як відомо є природним фільтром нашого організму. Коли цей орган не справляється з раптово виниклим навантаженням, токсичні речовини потрапляють в кров і розносяться по всьому організму. Як наслідок - велика інтоксикація організму і збій в роботі практично всіх органів в людському тілі. При своєчасній медичній допомозі, навіть такі серйозні наслідки вживання грибів, виліковуються досить швидко, а летальні випадки трапляються вкрай рідко.

Гнойовик: де росте

Природний ареал гнойовика знаходиться на території Європи і Азії. У природі він найчастіше росте на гнойових купах, гниючій деревині, а також на багатому гумусом і рослинними залишками ґрунті. Знайти цей гриб можна практично повсюдно в смузі помірного клімату Північної півкулі.

Гнойовик: застосування

Вживання в їжу гнойовика - це своєрідна лотерея, в якій рідко хто виходить переможцем. Тому самостійно збирати, готувати і їсти цей гриб не рекомендується (тим більше в поєднанні з алкоголем).