Гриб Свинуха тонка

Свинуха тонка - великий, пластинчастий, смертельно отруйний гриб сімейства Свинухові, який до недавнього часу відносили до умовно їстівних грибочків.

Свинуха тонка: ботанічні характеристики

Свинуха тонка - досить великий (близько 15-20см в діаметрі), м'ясистий, пластинчастий (псевдо-пластинчатий) гриб, з великою, товстою, пухнастою шапкою. У молодого гриба вона має слабо-випуклу форму, з трохи загнутим, повстяно-опушеним краєм, проте з віком вона стає плоскою або воронкоподібно-втиснута, з прямим, заборчатим, рубчатим, опущеним і / або хвилястим краєм. Вона покрита сухою, волокнистою, опушеною, оливково-коричневою, червонувато-бурою або сірувато-бурою шкіркою, яка в сиру погоду стає трохи липкою і блискучою.

Спороносний шар пластинчастий (в деяких джерелах - псевдо-пластинчастий), з тонкими, складчастими, що сходять пластинками, які досить легко відділяються від щільної, м'якої (в дорослому віці - трохи пухкої), блідо-жовтої, жовтувато-коричневої або мідної м'якоті. Забарвлення пластинок зазвичай червонувато-буре або жовтувато-коричневе. Вони, як і м'якоть гриба, при натисканні трохи темніють. Захисне покривало повністю відсутнє.

Ніжка у свинухи досить товста, коротка, з матовою, гладкою поверхнею. Вона пофарбована трохи світліше ніж шапка, зазвичай в брудно-жовтий або червонувато-зелений колір.

Спори довгасті, еліптичні, жовтувато-бурого кольору.

Свинуха тонка: історія

Свинуха тонка має досить незвичайну історію, так як в стародавні часи її відносили до цілком-таки їстівних грибів і заготовляли про запас в досить великих кількостях. Про те, що вона може бути отруйною людство дізналося лише в 1944 році, коли відомий міколог Юліус Шеффер після вживання її в їжу раптом відчув нездужання і через два тижні помер. Вчені з усього світу билися над розгадкою цього феномена і вже в 1981 році їм все ж вдалося розкрити таємницю підступної свинухи. Як виявилося її отрута діє далеко не відразу і не завжди, проте вона має властивість накопичуватися. Коли її кількість в організмі людини досягає критичної концентрації, вона буквально відключає імунну систему людини і та стає зовсім беззахисною перед будь-якими захворюваннями. Особливо сильно страждають нирки, які є своєрідним фільтром організму - приблизно половина летальних випадків після вживання гриба сталася саме через гостру ниркову недостатність. На щастя, аутоімунні захворювання в цьому випадку - це явище тимчасове і через кілька днів всі системи в організмі відновлюють свою роботу. Однак дожити до цього часу щастить далеко не кожному. Та й перед тим як ризикнути і все ж спробувати цей грибочок, слід пам'ятати про те, що протиотрути від його отрути в усьому світі не існує, а лікування найчастіше складається з гемодіалізу та неодноразового переливання крові.

Свинуха тонка: особливості назви

Свинухами цей гриб був названий через характерні обриси його шапки - вона за формою досить сильно нагадує вухо свині. Причому у різних народів вона зветься приблизно однаково - "свинар", "Корбан" або "свиняче вухо".

А ось видову назву "тонка" свинуха отримала через свою тонку ніжку, зовсім не характерну для цього роду грибів.

Свинуха тонка: де росте

Природний ареал свинухи тонкої знаходиться на території Північної півкулі. У природі ця рослина досить часто зустрічається в широколистяних, змішаних або хвойних лісах в Європі, Східній Азії та Північній Америці. Вона вважає за краще рости невеликими групами (рідше поодиноко) в темних, вологих місцях, на лісовій підстилці або просто на стовбурах старих дерев.

Свинуха тонка: застосування

Свинуха тонка - дуже підступний, смертельно небезпечний гриб, отруєння яким може привести до аутоімунних захворювань і навіть до смерті. Тому цього ворога необхідно знати в обличчя і на тихому полюванні обходити його стороною.