Золотий вус (каллізія запашна) - це досить рідкісна, лікарська і декоративна, вічнозелена рослина сімейства Коммелінові, з незвичайними стеблами і яскравими листочками.
Золотий вус: ботанічний опис
Золотий вус - це досить-таки невелика, компактна, дуже оригінальна, вічнозелена рослина, яка в кімнатній культурі може виростати до 1 метра у висоту. Вона має товсте, м'ясисте, прямостояче, густо покрите листям, нерозгалужене центральне стебло і велику кількість тонких, довгих, що стеляться пагонів, з дочірніми розетками листя на вершині. Вони з віком дерев'яніють і покриваються гладкою, тонкою, сірою, сірувато-коричневою або коричневою корою.
Не дуже великі, прості, шкірясті, гладкі, блискучі, жорсткі, сидячі листя розташовуються в черговому порядку. Вони мають лінійно-ланцетоподібну форму, стеблооб'ємлючі піхви, явно виражену центральну жилку, гостру вершину і цілісний, війчастий край. Листова пластина глянцева, зеленого, яскраво-зеленого або темно-зеленого кольору. При яскравому освітленні листочки можуть набувати насиченого, фіолетового забарвлення.
В період цвітіння на рослині з'являються маленькі, непоказні, дуже ароматні, двостатеві, дзвіночкові квіти, зібрані у великі, довгі, пазухові, багатоквіткові, пониклі, волотисті суцвіття. Пелюстковий віночок складається з вузьких, лінійних, білосніжних пелюсток і пухнастих тичинок.
Після запилення починають формуватися плоди - невеликі, тонкостінні, багатонасінні коробочки, з м'ясистим квітколожем, яке робить їх дуже схожими на мініатюрні ягідки. У культурі золотий вус хоч рідко, але все ж цвіте, однак зазвичай без плодоутворення. Тому розмножують цю рослину переважно вегетативним способом.
Коренева система потужна, поверхнева, з численним сильно розгалуженим, додатковим корінням.
Золотий вус: історія і особливості назви
Каллізія запашна вперше була описана у 18 столітті англійським ботаніком і систематиком Джоном Ліндлі, який присвятив своє життя вивченню тропічної флори Нового Світу. Саме він привласнив їй її нинішнє наукове ім'я, яке перекладається з давньогрецької мови як "прекрасна лілія". Таку назву ця рослина отримала завдяки пишним розеткам з ланцетного листя, які дуже схожі на розкриті квіти лілії.
У 1942 році були проведені генетичні тести, які показали родинні зв'язки золотого вуса з представниками Коммелінових, тому він був перенесений саме в це сімейство.
Золотий вус: цікаві факти
Золотий вус був завезений на територію нашої країни в кінці 19 століття директором Батумського ботанічного саду Андрієм Миколайовичем Красновим. Практично відразу в народі заговорили про просто чудодійні властивості цієї рослини, за допомогою якої можна було вилікувати буквально будь-яку хворобу. Так, в Радянському союзі за допомогою соку золотого вуса лікували застуди та грип, капали його у вуха при отиті і в ніс при гаймориті, змащували їм рани і порізи, а також готували на його основі всілякі цілющі відвари і настоянки. Однак як показали останні дослідження, в хімічному складі цієї рослини міститься висока концентрація рослинних алкалоїдів, які негативно впливають на роботу людського організму, а при попаданні на слизові оболонки можуть викликати досить серйозне подразнення або навіть опік. Тому в наші дні золотий вус вважається отруйною рослиною, вживати яку не можна в будь-якому вигляді. Винятком з цього правила може вважатися зовнішнє використання його соку для боротьби в грибковими захворюваннями нігтів.
Золотий вус: де зростає
Природний ареал золотого вуса перебуває на території Центральної та Південної Америки. У дикому вигляді ця рослина донині досить-таки часто виростає на берегах річок і озер, на узбережжях і в тропічних лісах Мексики, Бразилії, Аргентини, Чилі, Перу, Панами і Колумбії.
В культурі золотий вус вирощується практично повсюдно на всій земній кулі, як дуже цінна, рідкісна, лікарська і декоративна, кімнатна і садова рослина.
Золотий вус: застосування
Золотий вус - це дуже оригінальна, яскрава, велика, декоративно-листяна, вічнозелена рослина, з красивим, густо покритим листям, центральним стовбуром і тонкими, що никнуть, підрядними пагонами, з великими листовими розетками на вершині. У регіонах зі спекотним, тропічним кліматом його дуже часто використовують для прикраси парків, садів і скверів, а також присадибних ділянок. В Європі (за винятком її південної частини) золотий вус вирощують переважно в якості кімнатної рослини. Він чудово виглядає в підвісних кошиках і кашпо, однак може культивуватися і в звичайному горщику на підвіконні.
Використовують золотий вус і в народній медицині, проте користь від нього досить-таки сумнівна.
Поки немає коментарів. Будьте першим!