Цвергпінчер - це невеликий, кремезний, мускулистий собака, якого досить-таки часто називають "мініатюрним доберманом". Що примітно, в цьому твердженні є частка правди оскільки Карл Фрідріх Луїс Доберманн, при створенні породи великих, сторожових псів, згодом названих на його честь, дуже хотів відтворити зовнішність саме "карликових пінчерів" (Цвергпінчер).
Цвергпінчер: характерні особливості породи
Цвергпінчер - це мініатюрний, гладкошерстий пес, з кремезним, м'язистим, компактним тілом, квадратного формату. Він має добре розвинений кістяк, однак при цьому виглядає по-аристократичному елегантно. Статевий диморфізм у цього пса практично ніяк не виявляється - і хлопчики, і дівчатка цієї породи виростають близько 25-30см у висоту і мають вагу близько 4-6кг.
Цвергпінчер відрізняється витонченим, але досить-таки потужним, м'язистим, струнким, сухорлявим тілом. У нього широка, помірно довга, рівна спина, товста шия, середнього розміру, висока холка, підібраний, підтягнутий живіт, широка, глибока грудина, об'ємні ребра і округлий, похилий круп. Хвіст розташований досить високо, конусоподібної форми, вертикально спрямований. Раніше він обов'язково підлягав купуванню на рівні другого-третього хребця, однак на даний момент ця процедура не є обов'язковою, оскільки до участі у виставках допускаються пси з природною формою хвоста. Передні і задні кінцівки високі, тонкі, рівні, прямі, м'язисті, сухі, з короткими, округлими лапами, жорсткими, коричневими подушечками, міцно стиснутими пальцями і довгими, чорними кігтями. У цієї породи є своя характерна особливість - ці собаки при ходьбі досить високо піднімають ноги, що робить їх ходу дуже схожою на кінський алюр. Саме тому в Німеччині Цвергпінчера жартома часто називали "поні для бідняків".
Голова маленька, конусоподібна в контурі, з широкою потилицею і явним переходом від вузького, пласкуватого чола до морди. Морда довгаста, поступово звужується у напрямку до невеликої, чорної мочки носа, з прямим, рівним переніссям, тонкими, притиснутими губами, масивними щелепами і погано вираженими вилицями. Очі маленькі, округлі, досить близько розташовані, темно-коричневого або шоколадно-коричневого кольору. Вуха великі (більше голови), куповані або ні, стоячі або щільно притиснуті до голови.
Шерсть зазвичай досить жорстка, густа, добре прилегла, рівна, без підшерстя. Забарвлення зазвичай руде або чорне з рудими підпалинами.
Цвергпінчер: історія створення породи
Цвергпінчер - це досить-таки давня порода собак, яка з'явилася на території Німеччини ще у 15 столітті. Його предками могли бути Манчестерський тер'єр і німецький пінчер, проте це припущення деяких вчених ні підтвердити, ні спростувати не можна.
Популярними у себе на батьківщині, в Німеччині, ці пси стали в 1905 році - вже після офіційного визнання і встановлення стандарту породи. Після Першої світової війни, багато бюргерів іммігрували до Америки, не забувши захопити при цьому і своїх улюбленців - Цвергпінчерів або "мі-пі" (скорочено від мініатюрний пінчер). Уже в 1929 році ця порода потрапила до сотні найбільш затребуваних собак за версією авторитетного Кеннел-клубу.
У стародавні часи Цвергпінчерів використовували переважно для лову щурів і мишей в коморах і стайнях, однак на початку 20 століття ця порода була визнана декоративною, якою залишається і до цього дня.
Цвергпінчер: основні риси характеру
Цвергпінчер - це дуже веселий, активний, живий собака, з яким ви вже точно не занудьгуєте. Він надзвичайно цікавий і тому без належного нагляду може "потрапити в історію". Причому абсолютно не важливо, що саме приверне увагу цього пса - звук, новий запах або яка-небудь дика тварина - він в будь-якому випадку кинеться в бій, до нових незвіданих далей.
Цвергпінчер - це вірний, відданий друг, який готовий ходити за улюбленим господарем буквально по п'ятах в будь-який час дня і ночі. Добре він сприймає і інших членів сім'ї, хоч і не так фанатично. А ось що стосується інших домашніх улюбленців, то всі вони для цього собаки в першу чергу - прямі конкуренти за любов господаря, а отже, друзями вони апріорі бути не можуть. Особливо від цього страждають кішки, яких вони просто на дух не переносять. Саме тому цьому собаці дуже потрібна рання соціалізація - чим раніше він познайомиться з іншими домашніми тваринами, тим легше для нього пройде подальша адаптація.
Стосовно незнайомих людей Цвергпінчер також не відрізняється особливою ввічливістю, так як може легко нагавкати або навіть вкусити їх. Саме через це пса іноді використовують в якості охоронця або тілохранителя.
Цвергпінчер: особливості догляду та утримання
Цвергпінчер володіє досить-таки густою, щільно прилеглою шерстю, яка не має однак ніякого більш-менш пристойного підшерстя, тому цю собаку ні в якому разі не можна утримувати на вулиці. З тієї ж причини її в осінньо-зимовий період краще вигулювати в теплому светрі або комбінезоні.
Що стосується догляду, то Цвергпінчер потребує щотижневого вичісування шерсті і купання. Крім того, йому потрібно раз на два тижні підстригати кігті, а також кожен день чистити вуха і очі.
Цвергпінчер: основні нюанси дресури
Цвергпінчер - це досить розумний і дуже розважливий пес, який втім досить погано піддається дресурі. Причиною цього служить його досить-таки склочний характер і хитрий, виверткий норов. Без належної соціалізації і правильного виховання він може перетворитися на домашнього агресора, від нападів люті якого будуть страждати буквально всі - і люди, і інші домашні тварини. Тому з цим псом необхідно працювати багато і регулярно. Причому при роботі з ним не повинно бути півзаходів - кожна команда або вказівка повинна бути виконана з точністю на 100%, інакше в наступний раз Цвергпінчер може просто відмовитися їх виконувати. Якщо ж у якийсь момент ви помічаєте, що ситуація виходить з-під вашого контролю, то краще відразу звернутися за допомогою до професіоналів, оскільки тільки вони знають як швидко і безпроблемно впоратися з асоціальною поведінкою пса, не зламавши при цьому його психіку.
Цвергпінчер: мінуси
Головний і єдиний мінус Цвергпінчера - це, звичайно ж, його горезвісна агресивність. Справитися з нею непросто, однак при правильному вихованні і регулярній, системній роботі з цим псом, зробити це все-таки можливо. Крім того, при покупці цієї породи дуже важливо звертати увагу на родовід цуценя, оскільки його агресивність часто залежить від наявності або відсутності цієї якості у його батьків.
Поки немає коментарів. Будьте першим!