Карстська вівчарка

Походження і зовнішній вигляд карстської вівчарки 

Карстська вівчарка - місцева порода Югославських Альп і національна гордість Словенії. Вона є службовою собакою і незамінним пастухом овець. Дуже витривала порода, пристосована до суворих умов гірського масиву Карст. 

Собака середніх розмірів з довгою (до 10 см) шерстю і піднятим вгору пухнастим хвостом. Висота в холці становить 55-65 см, вага - 25-45 кілограм. Забарвлення сіре з металевим відтінком. Темна шерсть на верхній частині спини і передній частині ніг. На голові темна маска, ззаду шерсть палева або пісочна. Голова у вівчарки масивна, вуха щільно прилягають, V-подібної форми. Корпус міцний, майже квадратний. Шия мускулиста. Передні лапи - овальні, задні - округлі з пишною шерстю (собака в штанях). Вівчарка має зведені пальці з особливою формою подушечок і жорсткою шкірою і темні кігті. 

У карстської вівчарки широко посаджені карі або коричневі мигдалевидні очі, навколо яких світлі окуляри і грива на грудях. Своїм значним зовнішнім виглядом вона наводить страх не тільки на випадкового зустрічного, але і на дикого звіра.

Характер і догляд за карстською вівчаркою 

За характером карстська вівчарка волелюбна, відважна і енергійна. Така собака абсолютно не підходить для утримання в квартирі. Вона любить простір і свіже повітря і відмінно буде себе почувати в заміському будинку, де на ділянці і в саду багато місця. 

Життєрадісна, рухлива, але і врівноважена порода, яка легко вміє заводити собі друзів як серед людей, так і серед домашніх вихованців. що живуть у дворі. Вона дуже дружелюбна і прекрасно ставиться до дітей. При дресируванні варто враховувати, що собака дуже незалежний, його не можна примушувати через силу, інакше може озлобитися і пам'ятати про це все життя. Дає знати про себе походження, адже предками його є вовки. Підхід повинен бути заснований тільки на любові. 

Харчування карстської вівчарки 

У словенських горців, які живуть в домашніх умовах, збереглися звички харчування пастуших собак. Вони обожнюють натуральну їжу, в основі якої лежить м'ясо, а також крупи, овочі і риба. Не можна давати в їжу солодку і дріжджову випічку, а також трубчасті кістки. Необхідну кількість вітамінів у раціоні собаки поповнюють додаванням спеціальних вітамінів.

Цуценята та тренування карстської вівчарки

Щоб цуценя карстської вівчарки привчити до життя з людиною, його потрібно починати тренувати з раннього віку. Малюки повинні бути впевнені у лідерстві людини, свого господаря, і беззаперечно підкорятися йому, виконуючи команди. Під час дресирування варто пам'ятати, що не можна проявляти ніяку жорсткість і грубість. Інакше довіру собаки не заробити. Служити вірою і відданістю вона буде лише такій людині, яку не боятиметься, а буде любити і поважати. Цуценята горян дуже розумні і кмітливі, вони з радістю піддаються тренуванню, сприймаючи його як гру. Але, навіть добре вимуштрувані цуценята, зберігають свій гордий характер. Такі вони - гірські вівчарки.

Здоров'я і хвороби карстської вівчарки

Карстські вівчарки - здорова порода собак. Завдяки своїм «вовчим» генам і пристосованості до суворих умов проживання ці собаки практично не хворіють. У них не буває навіть подряпин на подушечках пальців. Однак їм теж необхідно робити профілактичні щеплення, щоб вони зберігали природне хороше самопочуття протягом усього життя, тривалість якої становить 10-12 років. Рухова активність для них є неодмінною запорукою довголіття.

За останні сторіччя відбулося значне скорочення представників цієї породи і у 2008 році у світі налічувалося всього 600-700 карстських вівчарок. Тому, у 2009 році була розроблена і прийнята програма по збереженню генетичного різноманіття породи і поліпшенню характеристик.