Каталонська вівчарка

Опис породи Каталонської вівчарки 

Порода була виведена на заході Іспанії в області Каталонія. Часто Каталонську вівчарку плутають з піренейською, оскільки вони схожі, але схожість ця полягає лише в одній ознаці - зовнішній вигляд. 

Смілива, невибаглива, розумна і дуже енергійна робоча порода собак. Вона є відмінним погоничом отар, охоронцем і компаньйоном. Зовні це кудлатий, міцний і мускулистий собака невеликого розміру. Вага його становить 16-18 кг, зріст досягає 50-55 см в холці. 

Стандарт породи має довге тіло і округлу, розширену до низу голову. Очі виразні, темно-бурштинові. На морді розрізняються густі брови, борода і вуса. Вуха висячі, трикутні. Передні кінцівки добре розвинені, паралельні одна одній з щільно стиснутими пальцями і міцними кістками. На задніх кінцівках часто присутні додаткові пальці. Шерсть довга, хвиляста, з густим підшерстям. Забарвлення може бути різним: сірим, палевим, соболиним, бурим, чорним, оленячим і навіть трибарвним. У собак зі світлою шерстю затемнені голова і вуха. 

У 1911 році Каталонські вівчарки були визнані національною породою Іспанії. А в період Громадянської війни в країні, каталонські вівчарки показали себе відмінними листоношами і вартовими.

Характер Каталонської вівчарки 

За характером каталонці ласкаві, товариські, добрі і надійні товариші. Їх характер близький до ідеального. Собака однаково добре ставиться до всіх членів сім'ї, родичів і знайомих. Любить навіть домашніх тварин. Для неї немає поганої погоди, в будь-який час вона із задоволенням складе вам компанію у прогулянці і зможе бути вашим особистим охоронцем. Ця порода собак в разі потреби може сама приймати і виконувати рішення. Вона дуже розумна і кмітлива. 

З огляду на ці якості, собаці необхідне постійне фізичне і психологічне навантаження. В іншому випадку він може занудьгувати і почати агресивно ставитися до господаря. Завдяки притаманній характеру відповідальності, Каталонська вівчарка прекрасно виконує роль няні, пастуха, охоронця, листоноші. Завдяки дружелюбності - це прекрасний сімейний собака - компаньйон, що потребує постійного руху.

Утримання і догляд. Хвороби Каталонської вівчарки

Для житла собак каталонців найбільш оптимальним місцем є вольєр або будка, головне - перебування на свіжому повітрі. Утримувати на прив'язі цих собак не можна. Якщо утримувати в квартирі, то для нормального стану її здоров'я обов'язково потрібні будуть тривалі прогулянки і фізичне навантаження.

Основний наголос у догляді за цією породою робиться на вичісування шерсті, щоб не допустити утворення ковтунів. Шерсть у цих собак дуже густа і довга, тому плутається і вимазується щодня. Причому, линяє вона у два етапи, спочатку передня частина, потім задня. Разом з шерстю щодня потрібно чистити і вуха. Кігті собака чистить сам, потрібна тільки своєчасна обрізка.

Володіючи воістину відмінним здоров'ям, каталонські вівчарки практично не хворіють. Винятком можна назвати таке захворювання як дисплазія тазостегнових суглобів. При хороших умовах, близьких до природного середовища проживання цих чотириногих, тривалість життя у них становить 14 років.

Харчування. Дресирування Каталонської вівчарки

У харчуванні Каталонська вівчарка не відрізняється особливими капризами і примхами. В основі раціону лежить м'ясо та крупи. Урізноманітнити раціон можна овочами і збалансованими вітамінами. Годувати потрібно 2-3 рази на день, невеликими порціями, оскільки для активного способу життя переїдання неприпустиме.

Дресируванню цуценята каталонців піддаються дуже легко. Відлучати цуценя потрібно не раніше ніж у віці 2-2.5 місяці, щоб надалі не було проблем з психікою тварини. Собаки цієї породи відрізняються відмінною пам'яттю, кмітливістю і, найголовніше, слухняністю. На жаль, порода каталонської вівчарки не користується популярністю за межами батьківщини, тому купити чистокровне цуценя чотириногих горян Іспанії не представляється можливим.