Хрящ-молочник буруватий

Хрящ-молочник буруватий - невеликий, пластинчастий, умовно-їстівний гриб сімейства Сироїжкові, який досить часто можна зустріти в листяних лісах Європи.

Хрящ-молочник буруватий: ботанічні особливості

Хрящ-молочник буруватий - невеликий (близько 10см у висоту), шапконіжковий, пластинчастий гриб, з досить широкою (5-10см в діаметрі), тоненькою тендітної шапкою. У молодого грибочка вона має напівкулясту, опуклу форму, проте з віком вона стає воронкоподібною, з трохи підігнутим краєм і невеликою ямкою в центрі. Вона покрита тонкою, сухою, бархатистою, шоколадно-коричневою або буро-коричневою шкіркою. У дорослого гриба шкірка стає більш грубою і покривається невеликими, радіальними тріщинами. Тендітна, щільна, біла м'якоть гриба, з характерним, приємним фруктовим ароматом і трохи різким, гіркуватим смаком, досить погано відділяється від шкірки. При зрізі з неї виділяється густий, білий, молочний сік, який при контакті з повітрям трохи рожевіє. У старого гриба м'якоть набуває насичений жовтуватий відтінок.

Спороносний шар пластинчастий, з тонкими, що сходять до ніжки, частими, гострими пластиками, пофарбованими в рожево-коричневий або рожево-оранжевий колір. З віком пластинки можуть змінювати своє забарвлення на синювато-коричневе або рожево-коричневе. Захисне покривало повністю відсутнє, тому зрілі, вохристо-жовті або палеві, сітчасті спори легко розсіюються навколо материнського гриба.

Ніжка у гриба досить тонка, циліндрична, з гладкою, злегка бархатистою поверхнею. Вона зазвичай має кремове або блідо-коричневе забарвлення, з білою основою. Однак у дорослого гриба ніжка може ставати бурою, з характерними темними плямами.

Хрящ-молочник буруватий: історія

Хрящ-молочник буруватий здавна вважався одним з найбільш затребуваних представників роду хрящ-молочник. Головною причиною такої популярності вважається його не такий вже і сильно гіркий сік (в порівнянні з іншими), що значно зменшує час його приготування. Крім того, в нашій країні саме цей грибок був одним з головних замінником м'яса під час Великого посту.

Перший науковий опис зробив відомий міколог і систематик Еліс Магнус Фріс в 1838 році.

Хрящ-молочник буруватий: особливості назви

Родову назву "хрящ-молочник" цей гриб отримав через характерний молочний сік, який виділяється при надрізі або надломі його м'якоті. Він зазвичай густий і білий як молоко, однак на повітрі досить швидко набуває насичений рожевий відтінок.

Видову ж назву "бурий" цей гриб отримав завдяки коричнево-бурого забарвлення своєї шапки.

Хрящ-молочник буруватий: де росте

Природний ареал досить-таки невеликий і знаходиться на території Північної півкулі. У природних умовах цей грибок найчастіше росте в широколистяних лісах в Середній Азії, Південній та Східній Європі. Найчастіше він утворює мікоризу з буком і дубом, тому знайти його можна лише під цими деревами.

Хрящ-молочник буруватий: застосування

Хрящ-молочник буруватий - не дуже великий, пластинчастий гриб, з їстівної, щільною м'якоттю, яка має досить приємний, грибний смак, з невеликою, пікантною гірчинкою. Його можна вживати в їжу свіжим (з невеликою термічною обробкою), а також солити про запас. А ось для маринування він не підходить - кисле середовище лише підсилює природну гіркоту гриба.