Кокцінія

Кокцінія - досить рідкісна, декоративна і плодова, тропічна рослина сімейства Гарбузових, з красивими квітами і смачними, солодкуватими плодами.

Кокцінія: ботанічний опис

Кокцінія - багаторічна, дводомна, трав'яниста рослина, з досить товстими, довгими, гладкими або колючими, повзучими або сланкими, сильно розгалуженими стеблами. На вершині пагона знаходяться невеликі вусики, за допомогою яких ця ліана підіймається на вертикальні поверхні. За несприятливих умов зростання стебла рослини можуть повністю відмирати, проте з настанням сезону дощів вони дуже легко виростають знову.

Великі, п'ятилопасні або трилопасні, серцеподібні, короткочерешкові листя розташовуються в черговому порядку. Вони складаються з невеликих, довгастих часточок, з цільним або зубчастим краєм, тупою або загостреною вершиною і широкою основою. Верхня частина листової пластини темно-зелена, гладка, тоді як нижня покрита короткими, жорсткими волосками.

У період цвітіння на рослині з'являються великі, зірчасті квіти, розташовані поодиноко в пазухах листків. Віночок складається з п'яти великих, довгасто-еліптичних, що зрослися біля основи, білих пелюсток, з невеликим відгином на вершині.

Після запилення на рослині починають формуватися плоди - довгасті, великі, їстівні гарбузики, з численними, видовженими, трохи сплюсненими насінням всередині. Молоді плоди зелені, проте у міру дозрівання вони набувають красивого червоного забарвлення. М'якоть соковита, солодка, трохи борошниста.

Підземна частина рослини представлена ​​доволі великою бульбою, яка не тільки живить рослину, але і служить своєрідним сховищем поживних речовин для кокцінії.

Кокцінія: історія та особливості назви

Кокцінія - досить рідкісна рослина, яка на території Європи практично не культивується. Вся справа в тому, що ця екзотична ліана досить вимоглива до умов зростання і в наших широтах плодоносить вкрай рідко. Крім того, її плоди, хоч і мають приємний смак і аромат, по харчовим характеристикам значно поступаються всім відомим огіркам, кавунам і гарбузам.

Вивченням і описом рослини займався найвідоміший ботанік 18 століття - Карл Лінней. Саме він назвав рослину «кокцінією», що в перекладі з латинської мови означає «винно-червона». Таке ім'я цей гарбуз отримав завдяки незвичайному, яскраво-червоному забарвленню своїх плодів.

У народі цю рослину часто називають «плющеподібним гарбузом» через характерну форму листочків.

Кокцінія: де росте

Природний ареал кокцінії досить великий і перебуває в смузі тропічного і субтропічного клімату Південної і Північної півкулі. У природних умовах ця ліана доволі часто зустрічається в тропічних лісах Південної і Центральної Африки, Південно-Східної Азії, Південної Америки, а також в Індонезії та Полінезії.

У культурі вирощується в країнах з теплим, вологим, тропічним кліматом, як дуже цінна плодова і лікарська рослина. У нашій країні кокцінію найчастіше використовують в кімнатному квітникарстві.

Кокцінія: застосування

Кокцінія - незвичайна, екзотична ліана, з гарними, великими листками, незвичайними квітами і смачними плодами, яку в країнах з вологим, тропічним кліматом часто культивують для декоративного оформлення садів і скверів, а також для отримання невеликих, але дуже корисних гарбузиків.У нашій країні цю рослину використовують переважно в кімнатному озелененні, проте в регіонах з досить теплим кліматом її можна вирощувати і у відкритому ґрунті.

Великі зелені плоди кокцінії за смаком дуже нагадують наш огірок, тому їх можна використовувати не тільки для приготування свіжих салатів і смузі, але і для засолювання. А ось стиглі гарбузики рослини мають приємний, солодкуватий смак і можуть використовуватися для приготування десертів.

Крім того, наземна частина кокцінії використовується в східній медицині як досить ефективний загальнозміцнюючий, протизапальний і тонізуючий засіб.