Конюшина вузьколиста

Конюшина вузьколиста - багаторічна, трав'яниста рослина сімейства бобових, з дуже гарними листами і пишними, колосоподібними суцвіттями.

Конюшина вузьколиста: ботанічний опис

Конюшина вузьколиста - компактний, трав'янистий, низькорослий багаторічник з короткими, одиночними, прямостійними або висхідними, товстенькими стеблинками. Вони покриті дуже густим, щетинистим опушенням.

Короткочерешкове, велике, вузьке листя розташовується на стеблі в черговому порядку. Воно має лінійно-ланцетоподібну або ланцетоподібну форму, гострий кінчик, цілісний край, явно виражену центральну жилку і великі, дуже тонкі прилистки з війчастим краєм. Верхня частина листової пластини гола, світло-зеленого кольору, тоді як нижня покрита залозистими волосками.

У період цвітіння на вузьколистій конюшині з'являються крихітні, зірчасті квіти метеликового типу, з трубчастим віночком, зібрані у великі головчаті або колосоподібні, верхівкові суцвіття. Вони зазвичай мають дуже гарну рожеве або пурпурне забарвлення.

Після запилення на рослині з'являються плоди - дрібні, плівчасті боби з одним-єдиним насінням всередині.

Коренева система рослини потужна, стрижнеподібна.

Конюшина вузьколиста: історія і особливості назви

Конюшина вузьколиста була відома в Європі та Азії ще з незапам'ятних часів. У багатьох країнах ця рослина вважалася бур'яном, і її використовували виключно як корм для худоби. Рослину вперше було описано в 1753 році всесвітньо відомим ботаніком Карлом Ліннеєм.

Видове ім'я «вузьколиста» конюшина отримала через характерні дуже тонкі, довгі листочки. Що примітно, така форма листа абсолютно не властива іншим видам рослин та абсолютно не поєднується з латинською назвою його роду («трифоліум» перекладається як «потрійний лист»).

Конюшина вузьколиста: цікаві факти

Довге, тонке коріння вузьколистої конюшини має невеликі потовщення в вузлах, схожі на бульби. У цих крихітних клубках живуть бактерії, які з легкістю переробляють азот, отриманий з повітря, підживлюючи, таким чином, рослину потрібними і корисними речовинами. Вони не тільки живлять саму конюшину, а й сприяють підвищенню родючості ґрунту. Тому селяни ще з незапам'ятних часів засівали порожні поля конюшиною, використовуючи її як сидерат - природне добриво яке не шкодить ні ґрунту, ні людям.

Конюшина вузьколиста: де росте

Природний ареал конюшини вузьколистої досить великий - вона охоплює просто величезні території Європи, Азії та Північної Африки. У дикому вигляді вона найчастіше зустрічається в чагарниках, на схилах гір і пагорбів, а також на узліссях сухих і світлих листяних і змішаних лісів. У культурі вузьколиста конюшина практично не зустрічається.

Конюшина вузьколиста: застосування

Конюшина вузьколиста - нічим не примітна трав'яниста рослина, яка не відрізняється ні пишною зеленню, ні рясним цвітінням. У декоративному садівництві вона практично не використовується, хоч і відрізняється невибагливістю і стійкістю до хвороб.

Найчастіше її використовують як корм для худоби, хоча ця рослина вважається прекрасним медоносом і може служити джерелом дуже смачного, ароматного меду.