Ковпак кільчастий

У хвойних і змішаних лісах Європи і Азії зростає великий, їстівний гриб, з незвичайною зморшкуватою шапкою і товстою ніжкою. Це ковпак кільчастий - досить рідкісний представник сімейства Павутинникові, який зустрічається лише в Північній півкулі.

Ковпак кільчастий: опис гриба

Ковпак кільчастий - це досить великий, їстівний гриб, висотою близько 12 см і шириною шапки до 15см . Верхня частина велика, м'ясиста, з трохи зморшкуватою поверхнею. У молодих грибочків вона яйцеподібна або куляста, проте з віком вона набуває характерну ковпако-подібну форму, з опуклою верхньою частиною і плоскими, трохи загорнутими вниз краями. Шкірочка тонка, охряного або сіро-жовтого кольору, з смугастим краєм, вкрита світлим борошнистим нальотом, з надзвичайно красивим перловим блиском. Під нею ховається ароматна, ніжна, пухка м'якоть, білого або злегка жовтуватого кольору. При зрізі свій колір вона не змінює, однак з віком може жовтіти.

Гіменофор (спороносний шар) пластинчастий, з тонкими, рідкісними, асиметричними пластинками, пофарбованими в жовтий або охряно-жовтий колір. У молодих грибочків він повністю закритий тонким, еластичним, білим покривалом, проте у міру дорослішання гриба воно розривається, залишаючи шовковисті нитки на шапці і характерне кільце на ніжці. Зазвичай це колечко має неправильну форму і з віком трохи жовтіє. При розриві покривала виділяються дрібні, мигдалеподібні, бородавчасті спори гриба, пофарбовані в коричневий або вохристо-жовтий колір.

Ніжка довгаста, велика (12см у висоту і 3 см в ширину), циліндричної форми, з невеликим, булавоподібним потовщенням біля основи . Вона має досить щільну, волокнисту м'якоть і ніжну, шовковисту поверхню, покриту невеликими, схожими на пластівці, жовтуватими лусочками.

Ковпак кільчастий: особливості систематизації

Ковпак кільчастий був вперше описаний відомим мікологом Крістіаном Хедріком Персоном в 1796 році як Agaricus caperatus. Така класифікація гриба була цілком логічною, адже в той час всі їстівні гриби відносили до роду Агарикові. У 1821 році не менше іменитий учений Еліас Магнус Фрис виділив його в окремий рід під назвою Cortinarius. Однак на цьому систематизація гриба була не закінчена і в 1887 році П'єр Андрес Саккардо вирішив перенести його в рід фоліота. Однак ковпак кільчастий і там надовго не затримався, тому що через кілька років фінський міколог Петтер Адольф Карстен відправив його в рід Rozites, названий на честь Ернста Розі. Що примітно, в 2002 році був проведений генетичний аналіз гриба, який показав що правильною була класифікація Фриса. Тому ковпак кільчастий повернули в рід Cortinarius, під офіційним ім'ям Cortinarius caperatus.

Як би там не було, ковпак кільчастий протягом багатьох століть був одним з найпопулярніших їстівних грибів в Північній півкулі. У всі часи він був бажаним трофеєм на тихому полюванні і часто заготовлявся на зиму. Масовий збір ковпака кільчастого привів до того, що на початку 20 століття його популяція зменшилася відразу в кілька разів і він перейшов в розряд дуже рідкісних грибів, зустріти які - велика удача.

Походження назви ковпака кільчастого

Наукова назва гриба Cortinarius має грецьке коріння і переводиться на українську мову як "павутинка". Таке ім'я він отримав через тонке, ажурне покривало, яке огортає молоде плодове тіло. А ось українське ім'я "ковпак" вказує на незвичайну форму шапки цього гриба.

Видова назва "caperatus" в перекладі означає "зморшкуватий". Це ім'я ковпак отримав через нерівну, горбкувату поверхню своєї шапки.

Ковпак кільчастий: схожі види

У ковпака кільчастого є свої незвичайні, не зовсім їстівні двійники. Це різноманітні коричневі павутинники (зокрема Павутинник ліловий), які відрізняються лише формою кільця на ніжці. Вся справа в тому, що у справжнього гриба воно щільне, еластичне, тоді як у отруйних грибочків воно практично відсутнє (його замінюють лише численні тонкі волокна).

Крім того двійниками ковпака кільчастого є і деякі види мухоморів. Однак їстівний гриб можна легко відрізнити по борошнистому нальоту на шапці, жовтуватих лусочках і жовтому або вохристо-коричневому покривалу (у мухомора кільце на ніжці завжди біле).

Ковпак кільчастий: ареал зростання

Природний ареал ковпака кільчастого знаходиться на території Північної півкулі. Він простягається на всю Європу, Західну і північно-західну Азію, а також Північну Америку. У природі цей гриб утворює мікоризу з хвойними деревами, тому зустрічається переважно в хвойних і змішаних лісах. Однак іноді і з цього правила бувають свої виключення, так як є свідчення про зростання ковпака кільчастого під дубом, грабом і березою. Росте невеликими групами на кислих, добре зволожених ґрунтах, на висоті від 100 до 2000 метрів.

Використання ковпака кільчастого

Ковпак кільчастий - це досить рідкісний, їстівний гриб, пухка м'якоть якого має ніжний, солодкуватий смак і яскраво виражений грибний аромат. Його вживають в їжу після короткої теплової обробки, в смаженому або відвареному вигляді, а також сушать на зиму. А ось солити цей гриб не варто - під впливом солі він перетворюється в малоапетитну кашку.