Лаватера

Лавантера (хатьма) - невелика, декоративна, багаторічна, трав'яниста рослина, напівчагарник або чагарник родини Мальвові, з великими, яскравими, барвистими квітами.  

Лавантера: ботанічний опис 

Лавантера - високорослий (1,5 метра), потужний, розлогий чагарник або багаторічна (рідше однорічна), трав'яниста рослина, з тонкими, прямостоячими, густолистими, здерев'янілими пагонами. Вони покриті тонкою, шорсткою, зеленувато-коричневою корою.  

Невеликі, тонкі, глянцеві, глибоко лопатеві, м'які, черешкові листя розташовуються в черговому або супротивному порядку. Вони складаються з 3-5 нерівних часток, з чітко вираженим жилкуванням, загостреною вершиною, цільним краєм і звуженою основою. Листова пластина зморшкувата, зелена або темно-зелена, з характерним, коротким, волосяним опушенням.

У період цвітіння на рослині з'являються великі, правильні, двостатеві квіти, розташовані поодиноко або зібрані в густі, щільні, пазушні або верхівкові, колосоподібні або китицеподібні суцвіття. Віночок має воронковидну форму і складається з 5 широких, серцеподібних або яйцевидних пелюсток, з гофрованою поверхнею, увігнутою вершиною і звуженою основою. Забарвлення квітів може бути рожевим, білим або строкатим. Серед лавантер нерідко зустрічаються рослини з квітами, які мають пелюстки з градуйованим забарвленням.  

Після запилення на рослині починають формуватися плоди - дрібні, односім'яні, округлі, нерозкривні коробочки. 

Коренева система потужна, поверхнева, з сильнорозгалуженими, великими коренями.

Лавантера: історія і особливості назви

Лавантера була введена в культуру наприкінці 16 століття і була неймовірно популярною в Південній Європі аж до кінця 18 століття. Далі інтерес до цього красивоквітучого чагарника трохи вщухнув, оскільки на європейський континент було завезено багато екзотичних рослин з Нового світу. Однак забуття було недовгим - вже в середині 20 століття мода на вирощування лавантери почала набирати обертів і в наші дні ця рослина перебуває на піку своєї популярності.

Перший науковий опис чагарнику зробив відомий англійський вчений Карл Лінней в 1753 році. Саме він назвав його на честь швейцарських лікарів і ботаніків братів Лавантер, які були одними з найвідоміших учених 17 століття.

Лавантера: де росте

Природний ареал лавантери перебуває на території обох півкуль. У дикому вигляді ця рослина зустрічається в чагарниках, на берегах річок і озер в Середземномор'ї, Південно-Східній Азії, Північній Америці і Австралії.

У культурі лавантера вирощується практично повсюдно на всій земній кулі, як дуже цінна, декоративна, багаторічна або однорічна, садова рослина.

Лавантера: застосування

Лавантера - красива, невелика, трав'яниста рослина або розлогий чагарник з великими, яскравими квітами, яку в нашій країні нерідко використовують для прикраси і озеленення парків, садів, скверів та присадибних ділянок. Трав'янисті види цієї квітки найчастіше вирощують як однорічну рослину і прикрашають за її допомогою клумби, рабатки і міксбордери. А чагарникові форми лавантери використовують для створення солітерних насаджень або ж вводять їх до складу деревно-чагарникових груп разом з іншими красивоквітучими і декоративно-листяними рослинами.

Крім того, лавантеру вирощують і в контейнерах, як ампельну рослину, для озеленення відкритих балконів, лоджій і терас.