Лійочник ріжковидний

Це гриб, який вживають в їжу, з сімейства Лисичкові. Виростає від 5 до 12 см. Шапка з вигляду нагадує лійку. Вона ближче до порожнистої ніжки звужується. Діаметр шапки може становити від 3 до 8 см. Краї шапки хвилясті і вивернуті назовні. Верх шапки у молодих чорно-бурого кольору, у старих - темно-сірий або чорний. Знизу шапка має сірувато-бурий колір. Псевдо-пластинок, як у лисички, лійочник не має. Після висихання гриб виглядає світліше.

Ніжка у лійочника тонка, до 1 см в діаметрі, і коротка. Колір має однаковий з шапкою - чорний або сірий (у молодих).

Гриб не має запаху, він з'являється під час сушіння або при термообробці. Смак теж відсутній. М'якоть дуже тонка і ламка.

Поширення

Гриб з'являється в липні і зростає до жовтня-листопада. Любить листяні ліси і ліси змішаного типу за їх вологий ґрунт. Зустрічається на опалому листі дерев. Найчастіше його знаходять вздовж доріг, на околицях відкритої і добре освітленої місцевості.

Поширений по всій півкулі - в Європі, Азії, Америці, Японії, Росії, на Далекому Сході і в Сибіру.

Використання

В Європі цей гриб використовують як делікатес. Він досить простий у приготуванні. Цікаво, що придатна тільки трубчаста лійка, ніжка не має цінності, так як тверда і груба. Попереднього відварювання не потрібно, але під час відварювання він темніє.

Лійочник ріжковидний можна сушити. Сушиться він краще, ніж лисички і швидше, правда, стає тонким і ламким, але якщо його подрібнити на блендері, то дуже зручно використовувати у вигляді грибної приправи до соусів. Після висушування у нього з'являється характерний смак. Також даний гриб можна використовувати для приготування супів і просто підсмажувати на сковорідці.

Схожість

Найчастіше цей вид гриба плутають із сірою лисичкою, яка належить до сімейства Лисичкові, як і лійочник. Відрізняються вони різним кольором і наявністю у лисички псевдопластинок. Лійочник їх не має, у нього шапка просто зморшкувата.

Є у лійочника ріжковидного зовнішня схожість з лійочником звивистим, який є неїстівними грибом, має інший колір, менші розміри і світлу окантовку по краях шапки.

Ще одним схожим грибом є неїстівна урнула бокаловидна, яка має неприємний смак і у якій шапка зовні схожа на коньячну чарку.

Різне

Має своєрідний смак, який нагадує фруктовий аромат упереміш з димом . За своїм складом він багатий калієм, кальцієм, фосфором і вітамінами А, В, Д. Білка в ньому немає.

Поряд з відмінними смаковими якостями гриб володіє ще рядом корисних і затребуваних властивостей. У сирому вигляді він є хорошим бактерицидним засобом. В приготованому вигляді зміцнює імунітет і надає протиглисну дію на людський організм.

У країнах, де гриб користується попитом і популярністю, його вирощують так само, як і печериці. Найкраще він росте після висадки міцелію в відкритий ґрунт, але можна вирощувати і тепличним способом.

Спосіб приготування

При зборі лійочника ріжковидного потрібно користуватися ножицями, а не ножем. Так легше зрізати шапку, не пошкодивши її при цьому. Через отвір у воронці висипається все сміття, яке знаходиться на шапці.

Для приготування шапок гриба розрізають на дві частини і перед миттям протирають серветкою. Потім нарізають і обсмажують на сковорідці з розпеченим маслом не більше 5 хвилин. Для пікантності смаку можна додати часник. У приготуванні цей гриб дуже простий і не вимагає занадто багато часу. У смаженому вигляді його можна використовувати як начинку для пирогів і як інгредієнт для салатів. Дуже хороший гриб в піці, котлетах, плові, в супах і навіть в деяких сортах вина.