Лікаста

Лікаста - невелика, епіфітна або наземна, трав'яниста рослина родини Орхідних, з неймовірно красивими, яскравими, великими квітами. 

Лікаста: ботанічний опис 

Лікаста - невисока (близько 50см у висоту) , епіфітна або наземна, тропічна рослина, з тонким, циліндричним, гладким, простим, голим стеблом. 

Великі, складчасті, довгасті або довгасто-еліптичні, шкірясті листя зібрані в рідкісну, прикореневу розетку. Зазвичай на одній рослині виростає близько 3 таких листочків. Вони мають гострий кінчик, цілісний край, звужену основу і явно виражене паралельне жилкування. Забарвлення листової пластини зазвичай яскраво-зелене або смарагдово-зелене. 

В період цвітіння на рослині з'являються досить великі, ароматні, воскоподібні квіти, розташовані поодиноко (іноді попарно) на вершині тонкого квітконосу. Вони складаються з 3 великих, яскравих чашолистків і 2 колоноподібно розташованих, зближених пелюсток і широкої губи. Забарвлення віночка може бути дуже різноманітним - червоним, рожевим, оранжевим або зеленувато-жовтим. Однак у культурних сортів цієї орхідеї квіточки найчастіше пофарбовані відразу у кілька схожих або контрастних кольорів одночасно. 

Після запилення на рослині формуються плоди - невеликі, сухі, що розкриваються, багатонасінні коробочки, з мікроскопічним, пилоподібним насінням всередині. При кімнатному вирощуванні лікаста практично не плодоносить. 

Коренева система рослини представлена ​​досить великими, сплощеними, яйцевидними або грушоподібними, укороченими псевдо бульбами і тонким, ниткоподібним, повітряним або підземним корінням.

Лікаста: історія і особливості назви

Лікаста вперше була виявлена ​​іспанськими конкістадорами на початку 17 століття, в тропічних лісах Перу. Її вивченням і описом займався відомий англійський ботанік Джон Ліндлі, який у 1843 році і присвоїв цій рослині її родове ім'я «лікаста». Вважається, що цей вчений назвав її на честь героїні знаменитої поеми грецького поета Гомера під назвою «Одіссея», дочки правителя Трої Пріама, царівни Лікаста.

Лікаста була введена в культуру лише в кінці 19 століття, проте в наш час, завдяки роботі численних селекціонерів, вона має більше 100 різних культиварів. У кімнатному квітникарстві найчастіше використовують саме гібриди рослини, так як її природні види досить примхливі у виборі умов існування, а також вимогливі до догляду.

Лікаста: де зростає

Природний ареал Лікаста перебуває на території Тропічної Америки. У дикому вигляді ця рослина росте у вологій лісовій підстилці, на стовбурах повалених і живих дерев і пнях в тропічних лісах, а також на гірських схилах (на висоті від 1000 до 2000 метрів) в Мексиці, Еквадорі, Колумбії, Бразилії, Болівії і Перу, а також на островах Карибського архіпелагу.

У культурі лікаста вирощується практично повсюдно на всій земній кулі як дуже цінна, декоративна, кімнатна рослина.

Лікаста: застосування

Лікаста - це дуже красива, хоч і примхлива орхідея, з великими, яскравими, барвистими квітами, яку в нашій країні досить часто вирощують як кімнатну рослину. Вона володіє неймовірно привабливим зовнішнім виглядом, але і досить тривалим періодом цвітіння, тому вона стане справжньою окрасою вашого будинку відразу на кілька місяців.