Листовик сколопендровий

Унікальна папороть - аспленій сколопендровий 

аспленій сколопендровий (Asplenium scolopendrium) або костянець сколопендровий - це вид багаторічної папороті із роду Аспленій (Asplenium), сімейства Аспленій (Aspleniaceae).

Аспленій сколопендровий спочатку відносили до роду Phyllitis. Він утворює гібриди з іншими видами роду, включаючи ті види, які іноді відносять до родинного роду папоротей Camptosorus. Потім види родів Phyllitis і Camptosorus об'єднали в рід Asplenium. Однак останнє філогенетичне дослідження сімейства Aspleniaceae показало, що A. scolopendrium тільки віддалено пов'язаний з іншими видами Asplenium, і його слід повернути в рід Phyllitis, який повинен бути знову визнаний.

Етимологія назви аспленій сколопендровий

Наукова назва рослин роду Asplenium пов'язана з їх терапевтичним використанням при лікуванні хвороб селезінки в середні століття. Asplenium в латинській адаптації грецького слова «splen» означає «селезінка». Походження видової назви папороті - scolopendrium, викликано тим, що малюнок паралельних сорусів на внутрішній поверхні вай нагадує

ноги багатоніжки. На латинській мові це слово означає «сороконіжка».

Інша латинська синонімічна назва - Phyllitis scolopendrium, походить від грецького слова «fillon», що означає «лист» . Подовжені пластинки вай у цієї рослини за своєю формою схожі на язик. Ця схожість і породила загальну назву виду - «папороть-олень» або «язик Харта» (англійське слово «Харт» означає «самець оленя»). Аспленій сколопендровий - реліктова рослина третинного періоду, вперше описана шведським ботаніком Карлом Ліннеєм і опублікована в «Species Plantarum» у 1753 році.

Поширення аспленія сколопендрового

Аспленій сколопендровий, як диплоїдний вид, поширений в помірній кліматичній зоні Європи, в середземноморських і азіатських країнах, на північному заході Африки, і як тетраплоїдний вид - в Північній Америці. У природі України і Росії зустрічається в Прикарпатті та Карпатах, в Криму, на Подільській височині, на Сахаліні. У ряді країн, наприклад, в Польщі, Франції, Угорщині та Словаччині знаходиться під охороною, як зникаючий вид. У Сполучених Штатах ця папороть у 1989 році також була оголошена під загрозою зникнення. Рослина дуже чутлива до змін в середовищі проживання. Інші причини її рідкості не встановлені.

Аспленій сколопендровий в природі

Цей вид папороті виростає до 80 см у висоту, має коротке, товсте кореневище,

покрите у верхній частині коричнево-червоними лусочками. Вайї подовжені, темно-зелені, голі, шкірясті, цілісні, що не характерно для папоротей. Пластинки вай довжиною від 10 до 60 см, шириною до 6 см, злегка хвилясті по краю. Коричневі, оксамитові живці вай з темно-коричневими лусочками біля основи. На їхньому зворотному боці розміщені коричневі спорангії. Вони розташовані у вигляді косих смуг, ялинкою. Спори дозрівають в період з липня по вересень і розносяться вітром. Проростають через 1 - 3 місяці при 15о C.

Вид відрізняється морозостійкістю, любить тінь. Якщо зростає на відкритому сонці, його вайї набувають жовтуватого відтінку, а сама рослина залишається низькорослою, відстаючи в розвитку.

Віддає перевагу багатим вапном субстратам, насиченій вологою середі в ущелинах, в тріщинах старих стін, біля входів до печер, на схилах ярів, западин і осипів.

Аспленій сколопендровий як садова декоративна рослина

Ця вічнозелена папороть володіє високими декоративними якостями. Вона отримала AGM (Award of Garden Merit) - нагороду Королівського садівницького товариства «За заслуги в саду». Цінується за незвичайну форму і вигляд свіжого, яскраво-зеленого забарвлення вертикально розташованих вай, що створюють в неформальних садах, на міських і дачних клумбах, а також квіткових бордюрах цікавий контраст з квітучими рослинами.

Виведено кілька сортів з різною формою вай. Наприклад:

• 'Cristatum' - сорт з хвилястими вайями, які закінчуються «півнячим» гребнем.
• 'Marginatum' - культивар з вузькими лопатевими вайями.
• 'Undulatum '- мініатюрний сорт з хвилястими вайями.
• ' Ramosa Marginata 'і' Ramosa Cristata '- сорти з кавалками і хвилястими пластинками вай.

Аспленій сколопендровий зростає повільно, а щоб запобігти хворобам і виглядати охайно, йому потрібно приділяти невелику увагу - навесні, перед появою нових паростків, слід видаляти старі, пошкоджені гілки.

Аспленій сколопендровий як кімнатна рослина

Аспленій сколопендровий вирощують і як кімнатну рослину. Пучки гілок розгортаються від вертикально гіллястого кореневища, зазвичай прихованого ними. Довжина стебел залежно від віку та умов вирощування становить від 2 до 25 см. Леза передніх вай схожі на ремінці, загострені на кінчику, біля основи - лопатеві, насиченого зеленого кольору.

Спочатку гілки ростуть вертикально, але в міру подальшого зростання згинаються. Краї вай можуть бути хвилястими або обірчастими, а кінчики або загостреними, або у вигляді півнячого гребня. Причому різна форма вай може бути присутньою одночасно на одній і тій самій рослині. Саме ця особливість аспленія сколопендрового приваблює багатьох любителів кімнатних папоротей. В ідеальних умовах - при нормальній кімнатній температурі, вони активно розвиваються протягом року, трохи сповільнюючи зростання лише в зимові місяці. Рослини потрібно оберігати від прямих сонячних променів - вони можуть обпекти вайї.

Застосування аспленія сколопендрового в народній та офіційній медицині

У народній медицині аспленій сколопендровий вважається ефективним засобом при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, селезінки, нирок і шкіри. Відомо, що він володіє відхаркувальними, в'яжучими, потогінними, кровоспинними, сечогінними і пом'якшуючими властивостями, містить слиз і дубильні речовини. В офіційній медицині аспленій сколопендровий входить до складу сиропу з цикорію.

Цікаві факти про аспленіум

• Згадки про папороті з їх описом можна знайти в працях давньогрецького вченого Теофраста. Пізніше давали їх опис давньоримські енциклопедист Пліній, натураліст і лікар Діоскорид. Вчені наступних століть також приділяли увагу папоротям, аспленіум не виняток.
• Аспленіуми можуть рости навіть в ущелинах стін старих будинків. Ця властивість рослини відбилася у назві одного з її видів - аспленій муровий (Asplеnium ruta-murаria).
• У Данії популярність папоротей була настільки високою, що їх зображували на дорогому порцеляновому посуді. Наприклад, на тарілці під No 499 з королівського столового сервізу зображений кущ Аспленіума.
• Папороті, що ростуть в лісах тропіків, відрізняються від європейських споріднених видів більшими вайями і висотою кущів. Вони можуть рости навіть на старих стовбурах дерев, і при цьому не завдають їм шкоди.
• У природі є рідкісний, живородящий вид Аспленіума (Asplenium viviparum). Він розмножується не спорами, як всі папороті, а цибулинами. Вони утворюються на крайках вай, і коли дозрівають, відокремлюються від материнської рослини для самостійного розвитку.
• Деякі різновиди Аспленіума використовують для приготування їжі. В їх вайях запікають м'ясо і рибу.