Лонган

Лонган (Dimocarpus longan) - це тропічний вид дерев з Південної Азії, який дає їстівні фрукти. Лонган - один з найвідоміших тропічних представників родини мильних ягід (Sapindaceae). Плоди з м'якоттю, які нагадують очищений виноград, його аромат дивно солодкий і часто описується як таємнича суміш смаку мускусу, ялини і гарденії.  

Особливості назви 

Лонган, з китайської буквально перекладається як «око дракона» названий так тому, що плід схожий на очне яблуко, коли очищений (чорне насіння просвічується крізь прозору плоть, як зіниця).

Опис 

Лонган - маленькі (2-3 см), сферичні плоди світло-коричневого забарвлення. Вони ростуть на довгих стеблах пучками на великих деревах. Дерева дуже чутливі до морозу і найкраще ростуть у вологих тропічних зонах на піщаних ґрунтах.  

Фруктова шкірка злегка волохата і в результаті здається трохи «запиленою». Вона досить тонка і після збору врожаю стає трохи ламкою, тому легко видаляється. М'якоть соковита, напівпрозора з непрозорим білим відтінком і покриває один блискучий чорний камінь. Шкірка і камінь не вживаються в їжу, але м'ясо має приємний аромат, чудову насолоду і смак, які високо цінуються в країнах Південно-Східної Азії. Лонган нерідко порівнюють з лічі та рамбутанами, оскільки між ними є схожість, особливо в м'ясі: вважається, що лічі краще на смак.

Походження і місця зростання лонгана

Лонган є рідним деревом для південного Китаю, в провінціях Квангтунг, Квангсі, Шезван і Фукіно, між висотами 150-450 м. Він процвітає набагато краще на височині, і переносить невеликі заморозки.

Лонган був ввезений до Індії в 1798 році, але в індійській літературі стверджується, що він є рідним не тільки для Китаю, але і для південно-західної Індії і лісів верхнього Ассама і пагорбів Гаро, і культивується в Бенгалії. Дерево зазвичай вирощується в колишньому Індокитаї (Таїланд, Камбоджа, Лаос і В'єтнам і на Тайвані). Зростає, але не плодоносить в Малайї і на Філіппінах.

Переваги плодів лонгана для здоров'я

Хоча цей фрукт і маленький, але він досить значимий, коли мова заходить про поживні властивості. Плід містить вітаміни В1, В2 і В3, а також є хорошим джерелом вітаміну С, який очищує від вільних радикалів. З мінералів, в лонгані міститися залізо, мідь, калій і магній і багато інших.

Крім того, плід містить фенольні кислоти, які можуть надавати антиоксидантну, противірусну, протигрибкову і антибактеріальну дію. Через це вражаюче розмаїття поживних речовин ягоди лонгана вважаються дуже корисними для здоров'я.

У свіжих плодах лонгана 109 калорій на 100 г ваги. У ягодах немає насичених жирів і холестерину, але вони вміщують велику кількість харчових волокон, вітамінів і антиоксидантів.

Шкірка і насіння містять багато поліфенолів. Кількісний аналіз показав, що шкірка лонгана налічує найвищу загальну кількість флавоноїдів (213,45 мг кверцетину / г) серед тропічних фруктів.

Плід дуже соковитий і освіжаючий. Фруктоза і сахароза, що містяться в лонгані, підвищують енергію і допомагають відновити сили завдяки електролітам, мінералам і вітамінам. Збагачений поліфенолами лонган значно знижує масу тіла, окружність живота і вісцеральний жир, який збільшує ризик серцевих захворювань і діабету 2 типу.

Поживна цінність плодів

В соковитих плодах 13% добової норми вітаміну С. 150 гр свіжого лонгана забезпечує майже 40% рекомендованої денної норми вітаміну С. Вітамін С важливий для здоров'я кісток, кровоносних судин і шкіри. Також необхідний для біосинтезу колагену, L-карнітину і деяких нейротрансмітерів. Цей вітамін обмежує шкідливу дію вільних радикалів за допомогою його антиоксидантної активності, допомагає запобігти або затримати розвиток деяких видів раку, серцево-судинних та інших захворювань, в яких окислювальний стрес відіграє причинну роль. На додаток до своїх біосинтетичних і антиоксидантних функцій, вітамін С відіграє важливу роль в імунній функції і покращує засвоєння заліза.

Крім вітаміну С, плід лонгана не містить інших поживних речовин у великих кількостях.

Проте, лонган забезпечує широкий спектр вітамінів і мінералів в невеликих і помірних кількостях, а саме міді, калію і рибофлавіну.

Плід лонгана пропонує досить хороший профіль поживних речовин.

Він є джерелом поліфенолів, що є хімічними сполуками, які, як вважається, надають корисну дію для здоров'я.

Серед цих потенційних переваг, дослідники вважають, що поліфеноли можуть надавати позитивний вплив на ряд показників здоров'я, включаючи кров'яний тиск, ліпіди, запалення і резистентність до інсуліну.

Проте, більшість поліфенолів в плодах лонгана зустрічаються в насінні і шкірці плодів.

Фруктова м'якоть також містить помірний діапазон поліфенолів, в тому числі хлорогенову кислоту, епікатехін і кверцетин.

Дослідження на клітинах показують, що екстракт плодів лонгана проявляє активність по видаленню вільних радикалів.

Інші властивості лонгана

Плід - це не єдина корисна частина цього чудового фрукта - насіння, а також шкірка використовуються в якості палива. Подрібнення насіння призводить до утворення піни, яку використовують при виробництві шампунів.

Між тим, лонган, крім того, що є декоративною рослиною, може використовуватися для будівельних цілей або виготовлення меблів.

У В'єтнамі вірять, що плід є протиотрутою від укусів змій. Місцеві жителі вважали, що прикладання насіння «ока» до вкушеної частини поглинає отруту.

Їстівні характеристики лонгана

Ягоди лонгана можна їсти самостійно, але ними також доповнюють різні страви. Вони зазвичай використовуються так само, як лічі, додаються до салатів зі свіжих фруктів, десертів та інших солодощів, а саме сорбету і желе. Рецепти пудингу «Лонган», які приготовані з кокосового молока, популярні в багатьох азіатських країнах.

Лонган додають до східних страв, до рису по-тайськи, але обов'язково безпосередньо перед подачею на стіл, для збереження їх аромату.

Протипоказання

Незрілі, сирі фрукти можуть містити в'яжучі речовини, такі як таніни, які можуть спалити порожнину рота, мову, небо і горло. Насіння лонгана слід викидати.

Дослідження показують, що вживання в їжу занадто великої кількості плодів родини мильних ягід, таких як лонган, лічі, акхі, рамбутан, може привести до гіпоглікемії (низького рівня цукру в крові), особливо у дітей. Симптоми гіпоглікемічної енцефалопатії можуть включати головний біль, спрагу, пітливість, блювання, млявість, судоми, кому і смерть протягом декількох годин або днів.