Лускатка звичайна - досить великий, умовно-їстівний, сапротрофний або паразитарний, пластинчастий гриб сімейства Строфарієві, з досить незвичайним зовнішнім виглядом.
Лускатка звичайна: ботанічні особливості
Лускатка звичайна - великий, пластинчастий, шапконіжковий гриб, з великою (близько 10-12см в діаметрі), негігрофанною, м'ясистою шапкою. У молодих грибів вона має конічну або напівсферичну форму, проте з віком вона може ставати плоско-опуклою або опуклою, з рівним, трохи підігнутим краєм. Забарвлення слизової шкірки зазвичай жовто-оранжеве або помаранчеве. Вона покрита численними яскраво-жовтими, сухими, дрібними лусочками.
Спороносний шар (гіменофор) пластинчастий, з частими, тонкими, широкими, що приросли до ніжки пластинками. Вони пофарбовані в досить яскравий, жовтий колір, проте з віком вони можуть ставати червонувато-бурими або іржаво-бурими.
Захисне покривало досить товсте, щільне, еластичне. Під час інтенсивного росту гриба воно розривається, залишаючи волокнисте кільце на ніжці гриба, а також невеликі клаптики по краю його шапки. Бурі або іржаво-бурі спори мають довгасто-яйцеподібну форму. Вони легко розсіюються навколо і досить-таки швидко проростають.
Міцна, довга (до 20см в довжину), тонка ніжка має правильну, циліндричну форму. Верхня частина зазвичай забарвлена в білий колір, тоді як нижня має насичене червонувато-коричневе забарвлення і покрита товстим шаром більш темного, шоколадно-коричневого нальоту.
М'якоть щільна, світло-жовта або зеленувато-жовта, з яскраво вираженим редьковим смаком і трохи неприємним землистим ароматом.
Лускатка звичайна: історія
Лускатка звичайна хоч вважається цілком-таки їстівним грибом, в їжу її використовують досить рідко, так як її щільна м'якоть володіє досить сильним гіркуватим присмаком. Причому чим старше цей гриб, тим сильніше виражена ця гіркота. Тому зовсім не дивно, що в козуб грибників її в усі часи клали досить неохоче.
Перший науковий опис гриба зробив німецький міколог данського походження Георг Крістіан Едер фон Ольденбург. Саме він заснував новий, який не вивчений до того часу рід Фоліота, до якого і належить даний грибочок. Однак в сімейство Строфарієві його визначив інший, не менш відомий учений Пауль Куммер в 1871 році.
Лускатка звичайна: особливості назви
Своє родове ім'я лускатка отримала через характерні, схожі на невеликі шипи, коричневі лусочки , якими буквально усіяна шапка цього грибочка.
А ось видове ім'я "звичайна" вказує на те, що цей гриб має не примітну, властиву для всіх представників роду, так звану "еталонну" зовнішність.
Лускатка звичайна: де росте
Природний ареал знаходиться на території Північної півкулі. У природі цей грибочок досить часто зустрічається в широколистяних або змішаних лісах, в чагарниках і на узліссях в Східній і Центральній Європі, Азії та Північній Америці. Він зазвичай зростає як сапротроф на стовбурах повалених дерев, на пнях і інших рослинних рештках або ж може паразитувати на живих деревах. І якщо в першому випадку лускатка звичайна може вважатися досить корисним, затребуваним грибом, так званим санітаром лісу, то в другому - є грізним паразитом, здатним привести до значного псування цінної деревини.
Лускатка звичайна: застосування
Лускатка звичайна - досить великий умовно-їстівний гриб, який можна використовувати для приготування свіжих грибних страв. Він досить-таки швидко готується (перед вживанням в їжу його досить проварити протягом 15-20 хвилин), однак через специфічний смак і "землистий" аромат його в кулінарії практично не використовують.
Поки немає коментарів. Будьте першим!