Маклюра

Маклюра помаранчева або маклюра яблоносна, або апельсин осейджи, або цілюще яблуко - належить до родини Шовковичних (Moraceae). Ботанічна назва, Maclura, походить від Вільяма Маклюра, американського геолога і ботаніка, який описав цей вид.  

Рослина є дводомною (окремі чоловічі та жіночі дерева), з ефектними зеленими чоловічими і жіночими квітками, що з'являються групами на окремих деревах у червні. Запліднені квіти на жіночих деревах змінюються неїстівними плодами розміром з грейпфрут, які ще називають «адамовим яблуком».

Особливості імені 

Апельсин Osage (Osage-Orange) названий на честь індіанського племені осейджи, на землі якого дерево є рідним. Дерево було незамінним у вигляді товстого терну для утримання худоби, поки не був винайдений колючий дріт. Назви «bowood» і «bois-d'arc» відносяться до гілок дерева, що означає «дерево для лука». Хоча зморшкуватий фрукт нагадує апельсин, поводитися з ним потрібно обережно, тому що його молочний сік може подразнювати шкіру. Поширена назва «живильний апельсин», в першу чергу, відноситься до кори, деревини та коріння, які мають помаранчевий колір, а плоди трохи нагадують апельсини за текстурою. 

Багато поселенців стали називати ці дерева «живими огорожами», тому що рослинні бар'єри, утворені їх посадками, були схожі на живоплоти, якими користувалося багато фермерів в Європі.

Опис 

Маклюра - це невелике листяне дерево, в середньому 9 м у висоту. У нього короткий ствол і округла крона. Нижні гілки залишаються на дереві роками, утворюючи густі зарості. 

Гілки, що ростуть на повному сонці, мають гострі, міцні шипи (1,3-2,5 см) у довжину. Маленькі зелені квіти з'являються на жіночих деревах у травні або червні, дозріваючи у вересні або жовтні, перетворюються на великі плоди. Листові пластинки темно-зелені, зверху гладкі і воскові, з кількома волосками внизу. Восени колір стає прозоро жовтим.  

Стовбур Osage-Orange, зазвичай, короткий і ділиться на кілька значних кінцівок з висхідними вигнутими гілками. Зазвичай, маклюра має добре розвинений стрижневий корінь, якій поглиблюється до 8,2 м. 

Більшість людей сьогодні знають маклюру тільки по її явно потворним, майже потойбічним фруктам. Флуоресцентний зелений, неїстівний, м'ясистий зелений шар розміром з грейпфрут або великий апельсин, з бородавчастою поверхнею, зрідка покритою довгими грубими волосками. Коли його розламати, він виділяє гіркий, молочний, липкий сік, який з часом чорніє і викликає у деяких людей подразнюючий висип.

Історія

Задовго до того, як європейці ступили на американський континент, місцеві племена використовували деревину осейдж-апельсина для виготовлення лука і ручок інструментів. Вельми затребуваний як товар для обміну, луки широко використовувалися племенами шоні в штатах Огайо і Монтана.

Ранні дослідники і поселенці знайшли застосування дереву у якості коліс вагонів і огорож для худоби, а також як пиломатеріали і стовпи для підтримки шахт, де опір гниттю було дуже важливим. Незабаром поселенці почали садити дерева як буреломи, і як живі паркани для позначення меж їх власності.

Популярність живих бар'єрів породила формування ряду розплідників у середині 1800-х років і створила швидко зростаючий ринок для насіння маклюри. У 1860-х роках ціна на насіння апельсина Osage злетіла до 50 доларів за бушель. За один рік 18000 бушелів насіння живоплоту - достатньо, відповідно до одного зі звіту, «для того, аби посадити 100 000 миль рядів живоплоту» - було відправлено на північний захід Тихого океану. До 1879 року повідомлялося, що в кожному окрузі Монро і Нодвей у північній частині штату Міссурі було більше 2000 миль живоплотів маклюри.

Цікаві факти про маклюру

У 1800-х роках поселенці рушили на захід до річки Міссісіпі і далі, де будували будинки і паркани. Матеріали для огорожі були досить дорогими і в дефіциті. Тому, замість паркану вони висаджували тисячі миль живоплоту, до того велика його частина була представлена ​​маклюрою. Гілки дерева вільно і швидко утворюють непроникний бар'єр через свої злісні шипи, які особливо неприємні на нових пагонах. Однак використання живоплоту почало зменшуватися у 1870-х роках з появою колючого дроту.

Деревина маклюри довговічна, щільна і міцна. Це одна з найміцніших порід деревини в Північній Америці, вона нечасто використовується в комерційних цілях, але використовується на місцевому рівні для огорожі, опор, дуг і т. д. Термостійкі і жорсткі стовпи, вирізані з маклюри, довговічніші, ніж з інших порід дерева.

Крім того, кора Osage-Orange використовувалася для дублення шкіри і отримання барвника для тканини. Під час Першої світової війни, коли хімічні барвники були в дефіциті, їх добували з маклюри сірого кольору і кольору хакі.

Крім того, його серцевина, кора і коріння містять численні екстрактивні речовини, які мають фактичну і потенційну цінність в харчовій промисловості, виробництві пестицидів, а також виготовлення фарб. Сік фруктів використовується як засіб від комах. Кажуть, що він ефективний проти тарганів. Кора є джерелом таніну. Рослину нерідко вирощують в якості живої огорожі в Північній Америці і Європі, воно добре переносить сильну обрізку, створює ефективний бар'єр для захисту від худоби і успішно витримує вплив солі.

Osage-Orange також використовується в ландшафтному дизайні, бо є мальовничим, має строгу форму і текстуру. Нещодавно були вивчені хімічні властивості маклюри, і які можуть мати економічне значення.

Масла з насіння маклюри мають великий потенціал в якості біодизелю.

Osage Orange у своїх фруктах також містить протеолітичні ферменти.

Апельсинове дерево Osage використовується для тіні і висаджується в ряди як живопліт або бурелом. Частини дерева використовуються у харчовій промисловості і також для виготовлення меблів.

Подібно до того, як деякі квіти еволюціонували на користь конкретних комах і птахів, які запилюють рослини, так і маклюри стали більшого розміру і змінили розміщення плодів для допомоги поширення свого насіння.

Користь для здоров'я

Переваги Osage tree, або Maclura pomifera, численні, починаючи від позитивного впливу на імунну і серцево-судинну систему.

Захист організму

Деякі наукові дослідження доводять, що дерево осейджи володіє сильнодіючими сполуками, відповідальними за боротьбу з грибковими та бактеріальними інфекціями. Основним хімічним елементом, що відповідає за боротьбу з грибками і бактеріями, вважається тетрагідроксістілбен, який, в більшій мірі, міститься в деревині рослини.

Підтримка серцево-судинної системи

Хвороба серця є причиною смертності номер один у світі, і вчені з усіх сил намагаються знайти рішення. Флавоноїди, знайдені в дереві осейджи - осаджин і поміферин - як було зазначено, стимулюють роботу серцевого м'яза, завдяки своїм антиоксидантним властивостям.

Більшість дегенеративних проблем зі здоров'ям спровоковані окислювальним стресом - метаболічним стресом, викликаним дієтою і токсичністю навколишнього середовища. Дерево осейджи містить велику кількість ізофлавонів,- це антиоксидант, який працює як вітамін С і Е.

Підтримка імунної системи

Імунна система - це найважливіший фактор, що підтримує наше здоров'я, створюючи бар'єр проти інфекцій і вірусів. Дослідження доводять, що природний антиоксидант, який міститься в маклюрі, у багато разів підвищує функцію імунної системи.

На відміну від інших дерев, дерево осейджи зазвичай не містить шкідників, що вказує на його природну інсектицидну активність.