Малькольмія

Малькольмія - це мініатюрна, красиво квітуча рослина родини Капустяних (Хрестоцвітних), з невеликими, але дуже яскравими, акварельними кольорами. В садівничій літературі цей багаторічник можна зустріти під назвою хейрантус приморський, проте це не зовсім правильне формулювання. Вся справа в тому, що ці дві рослини, хоч і мають деякі спільні риси, проте є трохи різними видами однієї родини.  

Малькольмія: ботанічні особливості 

Малькольмія - це мініатюрна, однорічна, дворічна або багаторічна трав'яниста рослина, висотою від 15 до 30 см. Вона має тонкі, ніжні тендітні, прямостоячі або розпростерті, доволі гіллясті стебла, з гладкою або слаборебристою поверхнею.  

Листя досить-таки великі, довгасті, лінійно-ланцетовидні, ланцетової або еліптичної форми, з гострою або закругленою вершиною, звуженою основою, цільним, зубчастим або виїмчастим краєм, чітко вираженою рельєфною центральною жилкою і довгим, циліндричним або ребристим черешком. Вони розташовуються в черговому порядку або зібрані в невелику прикореневу розетку. Листова пластинка гладка, глянцева, тендітна, темно-зелена або яскраво-зелена, з характерним червонуватим відливом.

Наприкінці весни на малькольмії з'являються дрібні, зигоморфні, колесовидні або чашоподібні квіти розташовані поодиноко на вершині тонкого квітконосу або зібрані з рідкісні верхівкові суцвіття. Віночок складається з 4 окремих, великих, серцеподібних пелюсток, з увігнутою вершиною і звуженою основою. Вони пофарбовані в білий, блакитний, фіолетовий, бузковий, рожевий, ліловий, пурпурний або червоний колір, з жовтим або ж темнішим оком в центральній частині. Малькольмія має тривалий період цвітіння, оскільки перші квіти на ній з'являються ще в травні, а останні радують око майже до початку перших заморозків.  

Після запилення на рослині починають формуватися плоди - невеликі, довгасті, подовжено-еліпсоїдні, сухі стручки, з численним, дрібненьким, округлим насінням всередині. Вони мають відмінну схожість і можуть використовуватися для насіннєвого розмноження рослини у наступному сезоні. Водночас варто пам'ятати, що серед культиварів малькольмії є багато гібридів, які не передають повного обсягу генетичного матеріалу своїм насінням.  

Коренева система відверто слабка, тонка, ніжна. Стрижневидне коріння цієї рослини дуже крихке, тому пересаджувати цю рослина небажано. З цієї ж причини малькольмія має вкрай низьку морозостійкість і в північних широтах вирощується виключно як однорічна рослина.

Малькольмія: короткий історичний екскурс 

Малькольмія - це досить-таки стародавня красиво квітуча садова рослина, яку почали одомашнювати ще за часів Стародавньої Греції. Саме ця рослина прикрашала палац Лукреції Борджіа, а в її скромну красу була закохана сама Елеонора Аквітанська. Звичайно ж, згадки про малькольмію ми не зустрінемо на картинах видатних художників або в творах великих поетів, проте її ніжні квіти прикрашали галявини практично всіх великих маєтків.  

Перший науковий опис малькольмії зробив англійський ботанік Вільям Таунсенд Ейтон в 1812 році, який власне і є засновником однойменного роду красивоквітучих рослин. Що характерно, аж до кінця 18 століття ця красуня вважалася ендеміком Середземномор'я, проте як виявилося, її найближчі родичі ростуть і на території Північної Америки. До того ж, там вони вважаються досить підступними інвазивними бур'янами, які засмічують поля і пасовища.

Малькольмія: таємниця імені 

Малькольмія отримала свою назву на честь відомого англійського ботаніка, садівника і селекціонера Вільяма Малькольма (1730-1798), який займався благоустроєм розплідника в Кеннінгтоні (Англія). За іншою версією такої честі удостоївся племінник вищезгаданого вченого, Вільям Малькольм (1769-1835), який став директором Кенсінгтонського розплідника після смерті свого дядька.

Малькольмія: де росте

Природний ареал малькольмії знаходиться на території Північної півкулі. У дикому вигляді ця рослина і зараз нерідко зустрічається в Північній Африці, Європі та Північній Америці. У природних умовах вона виростає на сухих, слабо освітлених луках, пустирях, засмічених місцях, на берегах річок і озер, біля доріг і людського житла. Крім того, її можна зустріти на узбережжях і сухих піщаних пляжах. Її слабка коренева система погано переносе як переохолодження, так і перегрівання, тому малькольмія росте переважно в розсіяній півтіні. А ще для її нормального росту і розвитку необхідна велика кількість поживних речовин в ґрунті, тому на бідних ґрунтах вона майже не росте.

У культурі малькольмія вирощується практично повсюдно на всій Північній півкулі, як цінна садова рослина. Під час висадки цієї рослини на ділянці важливо пам'ятати, що вона дає рясний самосів і при сприятливих умовах може перетвориться в інвазивний бур'ян, якого важко позбутися.

Малькольмія: застосування

Малькольмія - це низькоросла, ґрунтопокривна рослина, яка стелиться по землі досить щільним, яскравим килимом, суцільно усипаним яскравими квітами. Її часто використовують для прикраси і озеленення садів, парків, скверів та присадибних ділянок. Цей однорічник ідеально підходить для благоустрою альпійських гірок і кам'янистих садів, а також може використовуватися для створення яскравих кольорових плям на газоні. Непогано виглядає малькольмія і на клумбах - вона чудово поєднується з настурціями, чорнобривцями, петунією і маргаритками і може використовуватися для створення ландшафтного дизайну в природному стилі.

А ще цю рослину можна вирощувати в горщиках і підвісних кашпо для декоративного оформлення відкритих терас, балконів і альтанок.