Місяценасінник

Місяценасінник - листопадна, кучерява, декоративно-листяна рослина сімейства місяценасінникових, з густим, темно-зеленим листям і незвичайним насінням.

Місяценасінник: ботанічний опис

Місяценасінник - компактний, листопадний, в'юнкий напівчагарник або трав'яниста рослина, з тонким, довгим (близько 5 метрів в довжину), густо-листяним, здерев'янілим стеблом. Стебла трав'янистих видів ліани на зиму повністю відмирають.

Невелике, просте, лопатеве, неясно-щитоподібне або щитоподібне, гладке, черешкове листя розташовується в черговому порядку. Воно складається з невеликих лопатей, з явно вираженим пальчастим жилкуванням, цільним або хвилястим краєм, гострою або загостреною вершиною і увігнутою або виїмчастою основою. У нижній частині ліани листочки мають більш округлу форму, з неясно вираженими лопатями. Листова пластина звичайно гладка, блискуча, темно-зеленого або смарагдово-зеленого кольору. З приходом осені листя місяценасінника змінює свій колір на солом'яно-жовтий або лимонно-жовтий.

У період цвітіння в пазухах листків з'являються невеликі, поодинокі або парні, роздільностатеві квіти, зібрані в коротке, висяче, волотисто-подібне або волотисте суцвіття. Жіночі квіточки складаються з 4-10 загострених, темно-зелених чашолистків і округлих, зелених пелюсток, а чоловічі - з великої кількості тичинок і 2-4 маточок.

Після перехресного запилення на рослині починають формуватися плоди - яйцеподібні або округлі кістянки, з плоскими, брунькоподібним або напів-місяцеподібним насінням, з широким гребенем на опуклій частині.

Коренева система потужна, поверхнева, з товстим, розгалуженим, вертикальним кореневищем і безліччю тонких, придаткових коренів.

Місяценасінник: історія і особливості назви

Місяценасінник здавна вирощували на території Європи в якості багаторічного, декоративно-листового чагарнику, який ідеально підходить для вертикального озеленення малих архітектурних форм на ділянці. Його перший науковий опис з'явився в 1753 році завдяки дуже відомому англійському вченому Карлу Ліннею.Саме він назвав рослину «менісперумом», що в перекладі означає «місячне насіння». Це ім'я цілком відповідає незвичайній формі насіння цієї ліани, яке завдяки широкому гребеню на вершині дійсно схоже на неповний місяць. Крім того ця латинська назва повністю співзвучна українському аналогу імені рослини - «місяценасінник».

Місяценасінник: де росте

Природний ареал місяценасінника перебувати на території Північної півкулі. У дикому вигляді ця рослина до цих пір досить-таки часто зустрічається на узліссях широколистяних лісів, в чагарниках, на луках, а також на вологих берегах річок і озер на Далекому Сході, в Європі і Північній Америці. У природі вона росте як ліана (тобто підіймається на дерева або кущі) або ж, як грунто-покривна рослина.

У культурі місяценасінник вирощується практично повсюдно як дуже цінна, декоративна і лікарська рослина.

Місяценасінник: застосування

Місяценасінник - пишна, листопадна ліана, з великими, яскравими, лопатими або простими листочками, неймовірно густою кроною і незвичайними плодами-кістянками, яку в нашій країні досить часто використовують для прикраси парків, скверів, садів і присадибних ділянок. Вона ідеально підходить для вертикального озеленення, однак може вирощуватися і як грунтопокривна рослина. З її допомогою можна легко задекорувати всі вади на малих архітектурних формах (сараях, альтанках, арках, перголах) на ділянці або ж перетворити непоказний паркан в пишну зелену стіну.

Плоди і насіння місяценасінника часто використовують у народній медицині для лікування хвороб сечостатевої системи, а також як тонізуючий і загальнозміцнювальний засіб. Однак при цьому варто пам'ятати про те, що всі частини рослини містять досить-таки високу концентрацію природних алкалоїдів і сапонінів, які при попаданні в організм людини можуть викликати дуже сильне отруєння. Тому будь-які препарати на основі місяценасінника слід приймати виключно з дозволу та під наглядом лікаря.