Нібелунг кіт

Нібелунг (з німецького Nebel - туман, дитя туману) - рідкісна молода порода американських кішок з туманною димчасто-сірою шерстю. Перші кішки цієї породи з'явилися випадково в Сполучених Штатах Америки у 1986 році. Предками Нібелунгів є російська блакитна і довгошерста кішки, від союзу яких зрідка народжувалися кошенята з довгою пухнастою шерстю. У 1987 році Нібелунги визнані окремою породою. 

Зовнішній вигляд 

Відмітна особливість Нібелунгів - граціозне сильне тіло і блакитна шерсть з сріблястим нальотом. Шерсть м'яка і пухнаста, але не дуже довга з хорошим підшерстям. 

У Нібелунгів клиноподібна мордочка з прямим переніссям і вираженим підборіддям. У кішок об'ємні «щічки» з довгими вусами і сіруватий носик. Об'ємні вуха звужені догори, трохи нахилені вперед, широко розставлені. Очі овальні, великі смарагдового або оранжево-жовтого кольору, які додають кішці загадковості і цілком підкреслюють назву - «дитина туману». 

Нібелунги - пропорційно складені середньої величини, м'язисті і міцні, але витончені кішки. У цієї породи довгі лапи з сіруватими подушечками у формі овалу. Хвіст досить довгий, покритий густою шерстю, злегка закруглений знизу. 

Характер 

Нібелунг - терпляча і стримана кішка з розвиненим інстинктом мисливця. Ця порода відрізняється відданістю сім'ї і господареві. Вони схильні виділяти одного господаря, до якого кішки будуть особливо добрими, чуйними і лагідними. 

Кішки розумні, добре вловлюють настрій господаря. Нібелунги - самостійні і незалежні кішки, вони не відчувають постійної потреби сидіти на колінах господаря, не нав'язуються, але самотність не люблять. Вони абсолютно не виносять гучних криків, шуму, тихий голос подають рідко. 

Якщо ви багато часу проводите на роботі, найкраще завести вихованця одного. Кішки цієї породи терплячі і легко порозуміються з дітьми різного віку, а також подружаться з іншими домашніми улюбленцями, крім птахів і декоративних гризунів. До незнайомих людей поставляться насторожено, будуть придивлятися і, якщо гість Нібелунгам не сподобається, може проявити агресію, що робить кота відмінним сторожем будинку. З друзями господарів спілкуватиметься і гратиме не дуже охоче, але доброзичливо.

Як утримувати

Кішки цієї породи дуже мерзнуть і люблять тепло, до того ж купання впливає на колір шерсті тварин. Тому купати Нібелунгів потрібно три-чотири рази на рік безбарвним шампунем, добре висушуючи після цього шерсть феном і одночасно вичісуючи, щоб уникнути утворення ковтунів. Важливо, щоб вода була кімнатної температури, а у приміщенні були відсутні протяги.

На забарвлення Нібелунгів негативно впливають прямі сонячні промені - шерсть вихованця може придбати відтінок іржі.

Нібелунги від природи надзвичайно охайні. Шерсть бажано вичісувати три рази на тиждень, використовуючи щітки і гребінці з різними зубами, а також пуходерки. Зуби і вуха слід чистити раз на місяць, а ось очі зажадають щоденного очищення ватяним тампоном, змоченим у чорному чаї або відварі ромашки.

Кігті необхідно підрізати один раз на місяць, а для їх заточування поставте їй дерев'яний пеньок.

Харчування

В їжі Нібелунги невибагливі, можуть бути великими і досягати у вазі 5 кг, не страждають ожирінням, але кількість їжі необхідно контролювати. Годувати кошенят необхідно 4-5 разів на день, а дорослих котів - не більш як 2 рази. Негативний вплив на забарвлення шерсті вихованця мають продукти, що містять велику кількість міді і йоду, тому слід виключити з меню Нібелунгів гречану крупу, печінку, моркву і буряк. Раціон кішки повинні складати натуральні продукти: кисломолочні продукти, молоко, яловичина і курятина, риба, каша, свіжі яйця.

Якщо ви боїтеся неправильно скласти натуральне меню або довго відсутні вдома, то відмінним вибором буде сухий корм.

Здоров'я

Тривалість життя Нібелунгів при правильному догляді може досягати 20 років. Кішки не мають генетичних хвороб, в цілому відрізняються прекрасним здоров'ям.

Нібелунг може підхопити кліщів, бліх або лишай. Для профілактики можна придбати у ветлікарні спеціальний ремінець або засіб для відлякування паразитів. Один раз на 2-3 місяці кішці необхідно давати протигельмінтні таблетки. Частими походами до ветеринара тварина вас не обтяжить, досить буде своєчасно робити необхідні щеплення і проводити профілактичні огляди у ветеринара.