Папайя

Папайя - тропічна, вічнозелена рослина родини Карикових, з дуже смачними, екзотичними плодами. 

Папайя: ботанічний опис 

Папайя - невисоке (до 10 метрів у висоту), вічнозелене дерево зі струнким, циліндричним, прямим, нерозгалуженим стволом, покритим тонкою зеленувато-коричневою корою і негустою зонтиковидною кроною. У нижній частині стовбура присутні невеликі нарости, утворені із залишків піхв сухих черешків. 

Великі, пальчасто-перисті, темно-зелені листя на довгих, товстих, м'ясистих черешках, розташовуються на вершині стовбура по спіралі. Овальні або видовжено-еліптичні лопаті листа мають округлу основу і цілісний край.  

У період цвітіння на рослині з'являються дводомні, великі квіти, розташовані поодиноко. Вони розвиваються в пазухах листків і складаються з 5 доволі довгих, закручених, лінійних пелюсток, зеленувато-білого кольору. Вони мають надзвичайно сильний, приємний аромат і відкриваються переважно в темний час доби.  

Після запилення на рослині починають формуватися плоди - великі, м'які, жовті ягоди з безліччю дрібних, чорних, круглих насінин всередині. Стиглі плоди мають тонку, гладку, жовту, бурштинову або червоно-помаранчеву шкірку і червону, дуже солодку, щільну м'якоть.  

Коренева система потужна, але поверхнева, з довгим, товстим корінням.

Папайя: історія і особливості назви

В доколумбовий період папайя культивувалася виключно корінними народами Мезоамерики, як цінна фруктова рослина. Її плоди були в ціні і нерідко виступали в якості грошової одиниці при торгівлі з острів'янами.

Папайю (сама рослина, а також її плоди) завезли до Європи іспанські мореплавці після відкриття і завоювання Центральної і Південної Америки. Рослина досить швидко прижилася в оранжереях і зимових садах в південній частині континенту і вже через кілька років принесла перші плоди. Крім того, саме з Європи папайя була завезена до Азії та Африки, де вона також досить швидко натуралізувалася.

Науковий опис рослини з'явився в 1753 році, завдяки великому ботаніку 18 століття - Карлу Ліннею. Цей вчений не тільки досконально вивчив дерево, але і залишив йому його первинне ім'я, яке походить від латинізованої карибської назви папайї.

Папайя: цікаві факти

Папайя стала першим фруктовим деревом, у якого є не тільки культурні сорти, але і генно-модифіковані гібриди. Вони були виведені в 1998 році після спалаху хвороботворного вірусу, який знищив, мало не половину існуючих рослин. Вчені Гавайського університету не тільки розшифрували геном дерева, а й фактично створили нову, стійку до хвороб рослину, якій не страшні, а ні природні катаклізми, а ні численні шкідники. Станом на 2010 рік 80% гавайських рослин були генетично модифіковані. Це в першу чергу пов'язано з тим, що вчені передавали фермерам модифіковане насіння безкоштовно.

Папайя: де росте

Природний ареал папайї перебуває на території Центральної та Південної Америки. У дикому вигляді її ще можна зустріти у високогірних тропічних лісах, на морських пляжах і на піщаних мілинах в Мексиці, Еквадорі, Аргентині та Бразилії. Що примітно, папайя хоч і є тропічним деревом, в низинних напівзатоплених лісах, вона майже не зустрічається. Це в першу чергу пов'язано з тим, що коренева система рослини дуже чутлива до надлишку вологи і легко піддається гниттю (що природно призводить до швидкої загибелі дерева).

У культурі папайя вирощується практично повсюдно в Північній, Центральній і Південній Америці. Найбільшими у світі експортерами цього фрукта вважаються США (Флорида, Техас, Гаваї, Каліфорнія), Мексика і Бразилія. Вирощують рослину в Південній і Південно-Східній Азії - в Індії і Китаї.

У нашій країні папайя вирощується переважно як оранжерейна або кімнатна рослина.

Папайя: використання

Папайя - це не тільки красиве, пальмового вигляду дерево, але і джерелосмачних, солодких плодів, які вживаються в їжу переважно в сирому або тушкованому вигляді. У кулінарії м'якоть плодів використовують для приготування салатів, карі, желе, соків і десертів. А численне, чорне насіння рослини має пряний, гострий смак, тому їхдодають до рибних та м'ясних страв, як замінник чорного перцю. Знаходять своє застосування в кулінарії і молоді листя папайї: їх готують на пару і додають до супів, гарнірів і салатів.