Підосичник дубовий - великий, шапконіжковий, їстівний грибочок сімейства Болетові, який є дуже близьким родичем підосичника червоного (в деяких джерелах їх вважають різновидом одного гриба).
Підосичник дубовий: ботанічний опис
Підосичник дубовий - великий ( 15см у висоту і близько 15см в діаметрі), їстівний, дуже смачний, трубчастий гриб, з товстою, м'ясистою, напів-кулястою шапкою, з трохи підігнутим краєм, яка з віком може здобувати подушкоподібну форму. Вона покрита тонкою, еластичною, сухою, гладкою шкіркою, забарвленою в каштаново-коричневий колір, з помаранчевим відтінком. На краях шапки вона трохи звисає невеликими, трохи неохайними клаптиками. Шкірочка досить легко відділяється від щільної, м'ясистої білої м'якоті, з коричнево-сірими прожилками або плямами. Вона має досить приємний грибний смак і насичений лісовий аромат. При надломі або зрізі м'якоть гриба стає темно-сірою, практично чорною.
Гіменофор (спороносний шар) трубчастий, з тонкими, вузько-прирослими, коричневими трубочками. При натисканні на них з'являються темні плями.
Захисне покривало відсутнє, тому нічого не заважає веретеноподібним, вохристо-коричневим спорам вільно розсіюватися навколо гриба.
Товста (до 3 см в діаметрі), довга, м'ясиста, циліндрична ніжка трохи розширюється біля основи. Вона покрита дрібними червоними або коричневими лусочками, основна маса яких знаходитися в нижній частині гриба.
Підосичник дубовий: історія і особливості назви
Підосичник дубовий ще з часів Київської Русі вважається одним з найбажаніших трофеїв на тихому полюванні. Причина такої популярності досить проста і банальна - цей гриб має дуже приємний аромат і яскраво виражений грибний смак, тому може стати зіркою будь-якої страви. А ще його можна заготовлювати про запас - сушити, солити і маринувати.
Перший науковий опис зробив відомий чеський учений-міколог Альберт Пилат в 1974 році. Саме цей вчений присвоїв йому його нинішню наукову назву "Leccinum", яка перекладається з латині як "луската ніжка". Зовсім не важко здогадатися, що таке ім'я цей грибочок отримав через численні червонуваті лусочки, які покривають його нижню частину.
А ось російська назва "обабок" походить з чеської мови і перекладається як "гриб". А ось видове ім'я "дубовий" він отримав завдяки своїй здатності утворювати мікоризу саме з дубом.
Підосичник дубовий: де росте
Природний ареал цього гриба знаходиться в смузі помірного і субарктичного клімату Північної півкулі. У природі цей грибочок досить часто зустрічається в широколистяних та змішаних лісах в Європі, Азії та Північній Америці. У природних умовах він зростає поодиноко або невеликими групами в лісовій підстилці. Підосичник дубовий утворює мікоризу з дубом, тому знайти його можна лише під цим деревом.
Підосичник дубовий: застосування
Підосичник дубовий - великий, їстівний, трубчастий гриб, з щільною, м'ясистою, ароматною м'якоттю, який досить часто використовують в кулінарії для приготування супів, закусок, смажених і тушкованих страв. Крім того, його сушать, солять і маринують для того, щоб насолоджуватися його неймовірним смаком протягом всього року. А ще він дуже поживний - в 100г цього гриба стільки ж калорій, що і в 100г добірної телятини, тому він може стати прекрасною заміною м'ясу під час Великого посту.
Підосичник дубовий практично не має неїстівних або отруйних двійників, тому його можна без побоювання класти в свій козуб. Винятком може стати лише жовчний гриб, який має досить-таки схожу форму і забарвлення, однак він на повітрі досить швидко рожевіє. Та й на смак він неймовірно гіркий і неприємний, тому сплутати його практично неможливо.
Поки немає коментарів. Будьте першим!