Пізонія

Пізонія - пишна, вічнозелена, трав'яниста рослина сімейства Ніктагінових, з яскравими, строкатими листками і великими суцвіттями. 

Пізонія: ботанічний опис 

Пізонія - високорослий (близько 2 метрів у висоту), вічнозелений, розлогий чагарник (рідше невелике дерево), з тонкими, сильно розгалуженими, здерев'янілими стеблами, вкритими шорсткою, червонувато-коричневою або сірувато-коричневою корою. Деревина досить слабка, м'яка, швидко розкладається при контакті з водою. 

Велике, овальне, видовжено-еліптичне або яйцеподібне листя розташовується в супротивному порядку. Вони мають короткий черешок, явно виражене жилкування, звужену основу, гостру вершину і хвилястий край. Забарвлення шкірястої, глянсової листової пластини зазвичай яскраво-зелене, проте серед культиварів цієї рослини часто зустрічаються екземпляри зі строкатими листочками. 

В період цвітіння (червень-липень) на рослині з'являються досить дрібні, яскраві, трубчасті квіти, зібрані у великі, пухкі, верхівкові, волотисті або зонтикоподібні суцвіття. Забарвлення пелюсткового віночка може бути досить різноманітним - рожевим, білим, жовтим, червоним або салатовим. Під час цвітіння рослина виділяє дуже тонкий, приємний, солодкуватий аромат. 

Після запилення на рослині формуються плоди - невеликі, довгасті, липкі стручки, з дрібним насінням всередині. При кімнатному вирощуванні пізонія практично не цвіте, і тим більше не плодоносить, тому її культивують переважно в якості декоративно-листяного багаторічника. 

Коренева система представлена ​​досить потужним, великим, поверхневим кореневищем.

Пізонія: історія і особливості назви

пізонія - це досить красива, тропічна рослина, яку було завезено на територію Європи (а потім і нашої країни) в кінці 17 століття з Південної Америки. Цей екзот вперше був виявлений французьким ботаніком Шарлем Плюм'є на островах Карибського басейну. Вважається, що саме цей вчений назвав рослину «Пізонією», на честь нідерландського натураліста і лікаря Віллема Пізо, який зробив великий внесок у вивчення лікарських властивостей тропічних дерев і чагарників.

Пізонія: цікаві факти

Пізонію в місцях її природного зростання часто називають «рослиною-птахоловом», так як біля її коренів часто можна побачити мертвих птахів. Вся справа в тому, що ця рослина має досить липкі плоди, які намертво приклеюються до оперення і можуть стати справжньою смертельною пасткою для пернатої гості. У стародавні часи вважали, що вбивство птахів пізонія здійснює цілеспрямовано, так як вони підживлюють її коріння корисними речовинами. Однак в 2005 році американські вчені з'ясували, що ніякої практичної користі від цього рослина не отримує, а липкі плоди їй потрібні для того, щоб птахи розносили її насіння на великі відстані.

Пізонія: де зростає

Природний ареал Пізонії перебуває в субтропічному і тропічному поясі Південної півкулі. У дикому вигляді ця рослина досить часто зустрічається в лісах і на берегах річок і озер в Південній Америці, Австралії та Новій Зеландії, а також на численних островах Карибського моря і Тихого океану.

У культурі пізонія вирощується практично повсюдно на всій земній кулі як дуже цінна, лікарська, декоративна, садова і кімнатна рослина.

Пізонія: застосування

Пізонія - декоративно-листяний і красиво квітучий, вічнозелений чагарник (рідше дерево), з густою, розлогою кроною і яскравими, строкатими листками, який в країнах зі спекотним тропічним і субтропічним кліматом досить часто культивують як невибагливого садового багаторічника. Однак в нашій країні цю рослину найчастіше використовують в кімнатному садівництві, для прикраси і озеленення зимових садів, житлових кімнат, офісів і конференц-залів.

Пізонія - це прекрасна прикраса практично для будь-якого приміщення, однак перш ніж купувати її, слід пам'ятати про те, що вона схильна до сильного розростання. Тому при вирощуванні цього чагарнику в малогабаритній квартирі не варто забувати про своєчасну обрізку її розлогої крони.