Полин

Полин - трав'яниста рослина або напівчагарник сімейства Складноцвітих, з дуже незвичайним, але приємним запахом.

Полин: ботанічний опис

Полин - одно-, дворічна або багаторічна рослина з прямими, повстяно-опушеними, сріблястими стеблами.

Перисто-роздільні або лапчато-роздільні, розсічені, довгочерешкові листя розташовуються в черговому порядку. Вони мають дрібні, тонкі частки, короткозагострений кінчик і цілісний край. У верхній частині стебла листочки практично сидячі. Верх листової пластини має приємний темно-зелений колір, тоді як її низ покритий м'яким, білим, повстяним опушенням.

У період цвітіння на рослині з'являються дрібні, тонкі квіти трубчасті, зібрані в складні головчасті суцвіття. Вони мають красиве золотисто-жовте або оранжево-червоне забарвлення. Головки квітів полину зазвичай зібрані у великі, подовжені колосоподібні, волотисті або кистевидні суцвіття.

Після запилення на рослині починають формуватися плоди – невеликі, гладкі, світло-коричневі сім'янки.

Коренева система рослини досить потужна, стрижнеподібна, з досить довгим центральним коренем, що одеревіє.

Полин: історія та особливості назви

Полин - рослина з досить давньою історією. Їй поклонялися в Стародавньому Єгипті, як головній рослині Ісіди, а в Стародавній Греції, її використовували як сильний засіб від паразитів. Також з її допомогою ароматизували алкогольні напої та очищали приміщення від неприємних запахів. Тому зовсім не дивно, що й ім'я має грецьке коріння. Наукова назва роду «артемісія» перекладається як «здоровий», що тільки підкреслює лікарські властивості рослини. За іншою версією, полин так назвали на честь Артеміди – грецької богині полювання.

А ось на Русі цю рослину часто називали євшан-зіллям. Саме під таким ім'ям полин згадується у старовинному Іпатіївському літописі, який датується 1200 роком.

Полин: цікаві факти

Полин здавна мав і досить цікаве сакральне значення. У народі вважали, що ця трава може захистити людину та її оселю від темних сил. Тому гілочку полину завжди носили з собою, щоб захиститися від пристріту, відьомських підступів і від русалок. Для того, щоб рослина захищала людину протягом року, її потрібно було зірвати обов'язково лівою рукою і лише 28 серпня, у світле свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Полин: де росте

Природний ареал полину знаходиться на території всієї Північної півкулі. Вона і досі в дикому вигляді зустрічається в Європі, Азії, Північній Америці та Північній Африці. У природних умовах вона найчастіше росте біля житла, вздовж доріг та залізничного полотна, а також на звалищах та у степах.

У культурі полин вирощується досить рідко.

Полин: застосування

Полин - досить гарна рослина з приємним, гіркуватим запахом, проте в декоративному квітникарстві її використовують дуже рідко. А ось винно-горілчаної промисловості ця рослина дуже потрібна - цю траву часто використовують для ароматизації алкогольних напоїв.

Використовується полин і в народній медицині як досить потужний засіб для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, печінки, сечового міхура, нирок та селезінки. Крім того, відвари з полину мають жовчогінні, заспокійливі, болезаспокійливі, знезаражувальні, протизапальні та глістогінні властивості.