Польський гриб

Польський гриб (Boletus badius) заслужено вважається улюбленцем грибників. Зовні представник роду Болетові сімейства Моховиків дуже схожий на Білий гриб. Тугі грибочки з темно-коричневими шапками новачки часто приймають за благородний гриб. За смаковими якостями польські нічим не поступаються їм. Гриб цінується за тугу, м'ясисту м'якоть, яскраво виражений грибний аромат і злегка солодкуватий смак. За харчовою цінністю відноситься до 2 категорії.

Грибники його називають Коричневий гриб, Панський гриб і Моховик каштановий.

Опис польського гриба

У грибочків, що проклюнулися, шапки кулеподібні. Чим старшим стає гриб, тим більш плоскою стає шапка. Шкірочка шапки оксамитова, суха і гладка, погано знімається. Колір шапок варіюється відтінками коричневого. Найчастіше вони темно-шоколадні, рідше світло-коричневі, зустрічаються гриби з шапочками червонуватого відтінку. У суху погоду шапки матові, коли волого вони стають глянцевими і блискучими.

Край шапки у молодих екземплярів підігнутий всередину, у зрілих він злегка піднятий. Її діаметр досягає 3-12 см, у зрілих - 20 см.

Трубчастий шар під шапкою з віком змінює колір від білого до жовтувато-зеленого відтінку. При натисненні або пошкодженні стає синього відтінку. Споровий порошок забарвлений в зелений або бурий колір, а спори мають форму еліпса.

В розрізі біла або злегка жовтувата м'якоть трохи синіє, потім стає бурою. Темний відтінок зникає під час приготування грибів. Найчастіше молоді гриби не змінюють забарвлення.

За рахунок щільної ніжки, що має форму циліндра, польські гриби, особливо молоденькі, виглядають справжніми здорованями. Внизу вона може бути бульбоподібною або загостреною. Поверхня буває гладка або волокниста. Висота ніжки складає 3-14см, товщина - 0,8-4 см. Забарвлення ніжки зазвичай світло-коричневе з характерним мармуровим візерунком. У її верхній частині можна помітити світлі поздовжні смуги.

Де росте польський гриб

Польський гриб поширений на всій території західної і східної Європи, в західному і східному Сибіру, ​​на Далекому Сході, в Північній Америці. Не так масово, але все ж зустрічається в деяких районах Середньої Азії, Кавказу і Монголії. Зростає навіть в Австралії.

Польські гриби рідко зустрічаються в молодих хвойних посадках, їх стихія - це ліси з віковими соснами або змішаний ліс з переважанням сосни і дуба. Віддають перевагу кислим і піщаним ґрунтам, люблять м'який мох. Іноді виростають біля основи дерев або на мертвій деревині. Гриби люблять бути сусідами з дубом або буком. Ростуть поодиноко, але частіше - невеликими сімейками.

Час їх активного росту починається в липні. Починаючи з другої половини липня можна зустріти поодинокі екземпляри. Масове плодоношення починається у вересні і триває до листопада, аж до заморозків. Це особливо приваблює грибників, оскільки в цей період більшість грибів не плодоносять.

Оптимальна температура для формування плодових тіл становить 18-20С.

Гриби-двійники і їх основні відмінності

Отруйних двійників у польського гриба немає.

Недосвідчений грибник може прийняти неїстівний Жовчний гриб за Польський. Але потрібно перевернути його і переконатися, що пластинка під шапкою рожевого кольору, при натисканні вона червоніє, на ніжці є сіточка і загальний колір світліше польського.

Міцні Польські грибочки часто плутають з Білими грибами (Boletus edulis). Однак вони відрізняються від Польських бочкоподібною формою ніжки з сітчастим візерунком. Ну і, природно, м'якоть в розрізі не синіє і не темніє.

Найчастіше польський гриб плутають з моховиком. І це не дивно адже він відноситься до роду Моховиків. Хоча згідно з іншими системами класифікації його зараховують до Боровиків.

Моховик строкатий відрізняється розтрісканою шапочкою, що оголює червонувато-рожеву м'якоть.

У тріщинуватих моховиків край шапки відзначений яскраво-червоною смугою, з віком вона розтріскується.

Моховик зелений на відміну від польського гриба має буро-зелену шапку, яка при розтріскуванні відкриває світло-жовту м'якоть.

Моховик темно-коричневий відрізняться вираженою сіточкою на ніжці.

Де використовують польський гриб

Польські відносяться до універсальних грибів. Багато хто вважає, що за смаком вони нагадують білі гриби. Їх приємний смак і не менш чудовий аромат дозволяють їх використовувати в якості самостійної закуски і в складі інших страв. Попередньо, як і інші гриби, польські відварюють у підсоленій воді. З ними варять суп, їх смажать, тушкують, маринують, використовують в замороженому вигляді.

Варто мати на увазі, що коричневий пігмент шапки легко забарвлює руки і переходить в воду, в якій миють гриби.