1. Енциклопедія
  2. Сад та город
  3. Злаки
  4. Просо

Просо

Рейтинг

Панікум – трав'яниста, багаторічна або однорічна рослина сімейства Мятлікових (Злакових), яка в нашій країні більш відома під назвою «просо».

Панікум: ботанічний опис

Панікум - високоросла (близько 120см заввишки), багаторічна або однорічна, трав'яниста рослина, тонким, порожнім, голим, циліндричним, прямостоячим стеблом.

Довге, лінійно-ланцетовидне або лінійне, вузьке листя, зібране в пишну, велику розетку. Вони мають гострий кінчик, цілісний край, широку основу та явно виражену центральну жилку. Забарвлення листя зазвичай зелене, проте восени воно стає червонувато-жовтим.

У період цвітіння на рослині з'являються дуже дрібні, непоказні, двостатеві квіточки, зібрані в невеликі, малоквіткові колосоподібні суцвіття. Вони формують великі, розлогі, повітряні, пухкі волоті, які мають досить яскраве рожеве або червоне забарвлення.

Після запилення на рослині починають формуватися плоди – невеликі, округлі, гострі, червоні або червоно-коричневі, гладкі зернівки.

Коренева система потужна, поверхнева, з довгим, тонким, мочкуватим корінням.

Просо: історія

Панікум - дуже давня, злакова культура, плоди якої ще за часів Київської Русі часто використовували в кулінарії для приготування ситних і корисних каш і хліба. Особливо цей злак був популярний серед кочових народів – монголів, татар, скіфів та сарматів, оскільки він відрізнявся абсолютною невибагливістю, гарною врожайністю та стійкістю до посухи. У наш час панікум перестав бути одним із найвибагливіших продуктів харчування, проте його досить часто вирощують як декоративну рослину.

Науковий опис панікума зробив відомий англійський учений Карл Лінней у 1753 році.

Панікум: особливості назви

Назва «панікум» з'явилося ще в незапам'ятні часи – саме так називали рослину у Стародавньому Римі. Це ім'я складається з двох латинських слів «хліб» та «молоть», що прямо вказує на харчову цінність цього злаку. Російська ж назва «просо» походить з монгольської мови, однак його етимологія досі так і є неясною.

Де зростає просо

Природний ареал панікума знаходиться на території практично всієї земної кулі (за винятком хіба що Австралії та Антарктиди). У природних умовах ця рослина досить часто зустрічається в степовій та лісостеповій зоні в Європі, Азії, Африці та Америці.

У культуру панікум було введено у 3 тисячолітті до нашої ери і протягом понад 5000 років вирощується у всьому світі як дуже цінна зернова, кормова та декоративна рослина.

Застосування проса

Панікум – красивий, високорослий злак, з тонкими, порожніми стеблами, яскравими, зеленими листами та пишними, рожевими або червоними суцвіттями-мітелками, який досить часто використовують для декоративного оформлення парків, садів, скверів та присадибних ділянок. Ця рослина чудово виглядає у поєднанні з іншими злаками, травами та квітами на клумбах, у міксбордерах та на газонах, а також може використовуватися для складання букетів.

Плоди проса звичайного часто використовують у кулінарії для приготування супів, каш та хліба, а його молоді, зелені стебла – це чудовий корм для домашніх тварин

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Рейтинг
Коментарі
Поки немає коментарів. Будьте першим!
Ботанічний опис
Продолжительность жизни
однолетнее
Направление роста
прямостоячие
Период цветения
июнь, июль
Период плодоношения
июль, август
Листья
голые, опушенные, очередные
Цвет листьев
зеленый, красный
Форма листьев
ланцетные, линейные
Цветки
собраны в метельчатые соцветия
Цвет цветка
зеленый
Форма цветка
продолговатая
Плод
зерновка
Цвет плода
белый, желтый, красный
Форма плода
овальная, округлая, продолговатая
Форма семян
овальная, продолговатая, округлые
Корни
мочковатые, длинные
Сорти та гібриди
Актуальне за темою