Панікум – трав'яниста, багаторічна або однорічна рослина сімейства Мятлікових (Злакових), яка в нашій країні більш відома під назвою «просо».
Панікум: ботанічний опис
Панікум - високоросла (близько 120см заввишки), багаторічна або однорічна, трав'яниста рослина, тонким, порожнім, голим, циліндричним, прямостоячим стеблом.
Довге, лінійно-ланцетовидне або лінійне, вузьке листя, зібране в пишну, велику розетку. Вони мають гострий кінчик, цілісний край, широку основу та явно виражену центральну жилку. Забарвлення листя зазвичай зелене, проте восени воно стає червонувато-жовтим.
У період цвітіння на рослині з'являються дуже дрібні, непоказні, двостатеві квіточки, зібрані в невеликі, малоквіткові колосоподібні суцвіття. Вони формують великі, розлогі, повітряні, пухкі волоті, які мають досить яскраве рожеве або червоне забарвлення.
Після запилення на рослині починають формуватися плоди – невеликі, округлі, гострі, червоні або червоно-коричневі, гладкі зернівки.
Коренева система потужна, поверхнева, з довгим, тонким, мочкуватим корінням.
Просо: історія
Панікум - дуже давня, злакова культура, плоди якої ще за часів Київської Русі часто використовували в кулінарії для приготування ситних і корисних каш і хліба. Особливо цей злак був популярний серед кочових народів – монголів, татар, скіфів та сарматів, оскільки він відрізнявся абсолютною невибагливістю, гарною врожайністю та стійкістю до посухи. У наш час панікум перестав бути одним із найвибагливіших продуктів харчування, проте його досить часто вирощують як декоративну рослину.
Науковий опис панікума зробив відомий англійський учений Карл Лінней у 1753 році.
Панікум: особливості назви
Назва «панікум» з'явилося ще в незапам'ятні часи – саме так називали рослину у Стародавньому Римі. Це ім'я складається з двох латинських слів «хліб» та «молоть», що прямо вказує на харчову цінність цього злаку. Російська ж назва «просо» походить з монгольської мови, однак його етимологія досі так і є неясною.
Де зростає просо
Природний ареал панікума знаходиться на території практично всієї земної кулі (за винятком хіба що Австралії та Антарктиди). У природних умовах ця рослина досить часто зустрічається в степовій та лісостеповій зоні в Європі, Азії, Африці та Америці.
У культуру панікум було введено у 3 тисячолітті до нашої ери і протягом понад 5000 років вирощується у всьому світі як дуже цінна зернова, кормова та декоративна рослина.
Застосування проса
Панікум – красивий, високорослий злак, з тонкими, порожніми стеблами, яскравими, зеленими листами та пишними, рожевими або червоними суцвіттями-мітелками, який досить часто використовують для декоративного оформлення парків, садів, скверів та присадибних ділянок. Ця рослина чудово виглядає у поєднанні з іншими злаками, травами та квітами на клумбах, у міксбордерах та на газонах, а також може використовуватися для складання букетів.
Плоди проса звичайного часто використовують у кулінарії для приготування супів, каш та хліба, а його молоді, зелені стебла – це чудовий корм для домашніх тварин
Поки немає коментарів. Будьте першим!