Птах Крук

Крук, ворон, кракун - це досить велика, поширена родина Воронових, яка доволі широко представлена на європейському континенті. Важливо пам'ятати про те, що цей птах не має нічого спільного з вороною, оскільки остання по-суті є збірним образом відразу декількох видів цього ж сімейства.

Крук: особливості екстер'єру

Крук - порівняно великий, щільно збитий птах, з кремезним, довгастим тілом, довжиною від 60 до 70 см. Статевий диморфізм виражений досить-таки слабо, бо представники різної статі мають лише невеликі відмінності у вазі і зрості. Наприклад, вага самки може бути близько 800 г, а ось у самця може досягати позначки в 1100 г. Крім того, у дівчаток розмах крил дорівнює 120 см, а у хлопчаків він зазвичай більше 150 см.

Крук має довгасте, гармонійно складене, щільно збите тіло, з дещо масивним кістяком, добре розвиненою м'язовою масою і густим оперенням. Цей птах відрізняється широким, трохи опуклим, об'ємним погруддям, рівною, прямою спиною, округлим животом і короткою, товстою шиєю. Крила досить довгі, вузькі, з загостреним кінцем. Лапи помірно товсті, короткі, чорні, покриті трохи зморшкуватою, щільною, шорсткою шкірою. Пальці довгі, тонкі, з хорошою, сильною хваткою.  

Голова порівняно невелика, довгаста, з широкою потилицею, заокругленим тім'ям і високим чолом. Дзьоб великий, масивний, високий, з дуже гострими кінчиками. Очі невеликі, круглі, з рухомими повіками і темно-бурою райдужною оболонкою. Погляд живий, розумний, допитливий, з явно вираженим інтелектом.

Оперення, як і шкірні покриви ворона мають вугільно-чорне забарвлення, з характерним глянсовим блиском. Пір'яний покрив зазвичай гладкий, щільний, однак на горлі в нього є характерна борідка.

Крук: розмноження

Повний статеве дозрівання у ворона настає у віці 3-4 років, причому більшість самок досягають шлюбного віку саме в 4 роки. Цей птах відрізняється постійністю і живе в моногамному шлюбі, який створюється раз за життя. При втраті партнера, повторний вибір пари, зазвичай, не проводиться.

Шлюбний період у ворона починається по закінченню зими. Самець робить показові польоти перед самкою, поступово залучаючи її в парну прогулянку по своїй території. До того ж молодята сильно кричать, кружляють і здійснюють досить ефектні перекати. До залицянь також зараховують чесання дзьобом, спільний обід і чистку пір'я партнера.

Після злягання, молода парочка починає шукати відповідне місце для гніздування. В основному, свої гнізда круки розташовують на деревах (сосні, буку або дубі), на дахах будівель, в тріщинах кам'яних стін, а також на вершинах високовольтних стовпів. Пара зводить своє житло спільними зусиллями, проте, все ж головним архітектором майбутньої споруди є самець. Кругле, досить велике гніздо зазвичай складається з великої кількості грубих сухих гілок, присипаних грудками землі, вовною тварин, обривками шкур, пір'ям і волосками. У старих пар є відразу кілька таких споруд, які вони використовують по черзі.

Першу кладку самка крука відкладає на початку лютого. Найчастіше від трьох до шести оливково-коричневих або сірих, плямистих, мармурових яєчок, однак в «багаті» роки в кладці може знаходиться і сім яєць.

Інкубаційний період триває близько 19-22 днів, до того ж висиджують яйця відразу обидва партнери. Пташенята з'являються на світ голими і безпорадними, тому турботу про їх харчування і захист беруть на себе батьки. У віці 37-29 днів на них з'являються перші пір'ячка, та їх забарвлення помітно відрізняється від чорного оперення батьків. Вся справа в тому, що молоді птахи мають жовтий дзьоб, жовтувато-коричневий гребінь, а також карміно-червоне забарвлення горла. Свій перший виліт пташенята роблять на сороковий день після народження, і згодом вони залишають батьківське гніздо.

Крук: смакові переваги

Крук - це всеїдний птах, до щоденного раціону якого входять комахи, черви, личинки, гусениці, павуки, ящірки, амфібії, дрібні плазуни, яйця птахів, та й самі птахи. У голодні часи він може харчуватися падаллю і недоїдками зі сміттєвих баків. Крім того ворон їсть ягоди, фрукти, насіння, траву і овочі.

Крук - дуже розумний птах, який досить швидко вчиться добувати собі їжу. Молоді пташенята, які ледь оперилися, добувають собі прожиток на відкритих рівнинах, вишукуючи здобич серед трави, піску і ріллі. А ось мудріші дорослі птахи шукають їжу в безпосередній близькості до людського житла або ж добувають її мудрованими способами. Що характерно, цей птах легко знаходить вихід навіть із самого важкого положення і шукає нетривіальні способи отримання їжі. Наприклад, тварин з твердим панциром, крук скидає з досить великої висоти на камені, а потім поїдає їх тіло, яке відкрилося. Крім того, він може пов'язувати різні на перший погляд події. Так, почувши постріли і виття собак, крук обов'язково полетить на місце полювання, в надії поживитися падаллю. Крім того, ці птахи можуть створювати справжні злочинні зграї, в яких частина особин займаються відволіканням журавлів і чапель від гнізда, а решта членів банди - крадуть їхні яйця.

Характерною особливістю крука є також його здатність до облаштування схронів - місць для зберігання їжі про запас. Ці птахи не тільки ховають надлишки добутку, але і позначають місця зберігання особливими, зрозумілими тільки їм знаками.

Ворон: короткий екскурс в історію

Крук - це стародавній птах, який в усі часи вважався символом мудрості, хитрості і деякої відчуженості. Крім того, його огортає дивний ореол, витканий з магії і таємниці. В середні віки птаха вважали вірним супутником чаклунів і породженням самого пекла. Причина цього - вугільно-чорне, траурне забарвлення пір'я, яке асоціюється зі смертю і мороком. Ба більше, похмуру репутацію крука підсилює і те, що цей птах часто селиться на кладовищах, серед могил. Та й харчування падаллю без сумніву не принесло йому особливої ​​любові серед людей.

У 18-19 столітті зграї воронів нерідко здійснювали набіги на фермерські господарства, практично повністю знищуючи врожай на полях, тому зовсім не дивно, що селяни безжально вбивали дорослих представників породи і розоряли гнізда. Це призвело до різкого зниження чисельності популяції цих птахів і до їх часткового вимирання в деяких європейських країнах.

Крук: назва

Родове ім'я «крук» має досить-таки неясну етимологію, оскільки ні в жодній мові світу немає характерних аналогів такому імені. При цьому у зовсім різних народів звучить воно практично однаково, що наштовхує на думку про те, що з'явилося воно завдяки характерним звукам, які видає цей птах.

Крук: схильність до навчання

Крук - це безумовно дуже розумний птах, який схоплює нові знання буквально на льоту. Саме тому його вважають одним з кращих домашніх вихованців. Ручного крука можна навчити відкривати і закривати різні ємності з їжею, показувати «магічні» трюки і навіть красти. Що примітно, цей птах може стати справжнім охоронцем для свого господаря. Вся справа в тому, що при реальній небезпеці він безстрашно налітає на джерело цієї самої загрози (на тварин або на людину) і починає бити супротивника своїм дзьобом, крилами і кігтями.

У побуті крук - це рівноправний партнер, завжди готовий підтримати одного і підставити «крило допомоги». При цьому варто пам'ятати про те, що виховувати птицю потрібно з дуже раннього віку, бо дорослі особини відрізняються недовірливістю і погано піддаються дресурі. З іншими домашніми вихованцями ворон зазвичай тісно дружить, проте в іграх він вважає за краще вирішувати питання з лідерської позиції.

Крук: поширення

Ареал проживання крука дуже великий і простягається практично на всю Північну півкулю. Живе цей птах переважно в сухих, світлих, широколистяних і змішаних лісах, в чагарниках, на болотах, полях, на берегах річок і озер, а також в безпосередній близькості до людського житла. Нерідко зустріти зграї воронів можна і на пасовищах - вони там підбирають залишки їжі за тваринами, шукають комах, що копошаться в посліді, а також крадуть і вбивають новонароджених овець і телят.

В межах міста круки - це часті гості парків, скверів, кладовищ, а також сміттєвих баків і звалищ. Особливо часто зграї цих птахів можна побачити взимку - з приходом сильних морозів вони намагаються бути ближче до людського житла.