Руелія

Руелія - ​​невелика, компактна, вічнозелена рослина сімейства Акантових, з великими, яскравими, ароматними квітами. 

Руелія: ботанічний опис 

Руелія - ​​невисока (близько 60см у висоту), компактна, багаторічна, трав'яниста рослина, чагарник або напівчагарник, з тонкими, густо вкритими листям, слабко розгалуженими, гладкими, що спадають, вилягаючими або прямостоячими, здерев'янілими, гранованими пагонами. При зіткненні з землею вони досить часто вкорінюються, формуючи дочірній кущик. 

Великі, овальні або довгасто-еліптичні листя розташовуються в супротивному порядку. Вони мають короткий черешок, явно виражене жилкування, гостру вершину, цілісний край і округлу або звужену основу. Листова пластина гладка, зморшкувата або бархатисто опушена, зеленого, темно-зеленого або яскраво-зеленого кольору. Нижня частина листа пофарбована в блідо-зелений або червонувато-зелений колір. Серед культурних гібридів руелії також досить часто зустрічаються екземпляри зі строкатими листочками. 

В період цвітіння (з серпня по грудень) на рослині з'являються великі, трубчасті, воронкоподібні, ароматні квіти-грамофончики, розташовані поодиноко в пазухах листя, у верхній частині молодих пагонів. Вони мають надзвичайно короткий термін життя - кожна квітка в'яне вже через 6 годин після відкриття. Великі, довгасті, обернено яйцеподібні, широко відігнуті на вершині, тоненькі пелюстки зростаються біля основи в тонку, довгу трубку. Забарвлення віночка зазвичай біле, рожеве, бежеве або пурпурно-рожеве, часто з контрастно пофарбованою трубкою. 

Після запилення на рослині починають формуватися плоди - дрібні, п'ятигранні, сухі, що самі розкриваються, багатонасінні коробочки, з чорним, округлим насінням всередині. Вони мають досить-таки погану схожість, тому руелію розмножують переважно вегетативним способом. 

Коренева система поверхнева, мочкувата, з потовщеним, простим або розгалуженим корінням.

Руелія: історія і особливості назви

Руелія була завезена до Європи на початку 16 століття португальськими мореплавцями з Південно-Східної Азії. Перший науковий опис рослини зробив відомий французький ботанік і лікар Жан Рюель у 1536 році, на честь якого трохи пізніше і був названий цей екзот. Цей вчений спочатку відніс руелію до сімейства Геснерієвих, однак при більш пізній класифікації у 1753 році англійський ботанік Карл Лінней переніс цей рід в сімейство Акантових. На цьому ботанічні пригоди квітки не закінчилися - на початку 2000-х рід Руелія був скасований, а всі його представники були зараховані до роду Діптеракантус.

Через характерну схожість квітів, цю рослину в народі часто називають «дикою петунією».

Руелія: де зростає

Природний ареал руелії перебуває в тропічному поясі Північної і Південної півкуль. У дикому вигляді ця рослина і донині досить-таки часто зустрічається біля річок і озер, на узліссях тропічних лісів, а також на заливних луках в Південно-Східній Азії, Тропічній Африці, Центральній і Південній Америці. У природі цей екзот вважає за краще рости в добре освітлених місцях, з пухким, живильним, помірно вологим ґрунтом, тому при кімнатному вирощуванні дуже важливо забезпечити йому доступ до прямих сонячних променів, а також подбати про додаткове освітлення в осінньо-зимовий період.

У культурі руелія вирощується практично повсюдно на всій земній кулі, як дуже цінна лікарська і декоративна (садова і кімнатна) рослина.

Руелія: застосування

Руелія - ​​швидкоростуча, вічнозелена, трав'яниста рослина, чагарник або напівчагарник, з великими, яскравими квітами і строкатим, бархатистим листям, яку в нашій країні часто використовують в кімнатному озелененні. Тонкі, пониклі стебла цієї квітки прекрасно виглядають в підвісних корзинах і кашпо, що робить її одною з найбільш затребуваних ампельних рослин. Крім того, її можна вирощувати і як ґрунтопокривну рослину в зимових садах і оранжереях.

А ще руелія володіє яскраво вираженими тонізуючими, протизапальними, антимікробними та болезаспокійливими властивостями. У народній медицині її часто використовують для полегшення головного і зубного болю, лікування ран і виразок на шкірі, а також отиту і гаймориту. Однак при цьому варто пам'ятати про те, що в стеблах і листках цієї рослини є досить-таки висока концентрація сапонінів - отруйних речовин, які при передозуванні здатні викликати судоми і сильну загальну інтоксикацію організму. Тому приймати препарати на основі руелії слід виключно за призначенням і під наглядом вашого лікуючого лікаря.