Сироїжка

Сироїжки - дуже суперечливі грибочки сімейства Сироїжкові, так як далеко не всі їх види придатні для вживання в їжу. Та й грань між хорошими і поганими грибами дуже примарна і ефемерна.

Ботанічні особливості

Сироїжка - це невеликий грибочок з напівсферичною або схожою на лійку, глянсовою або оксамитовою шапкою. Її краї зазвичай бувають прямими або трохи загорнутими наверх. Гладку (у вологу погоду трохи липкувату) шкірку можна з легкістю відокремити від білястої м'якоті. У молодого грибочка вона щільна, а у старого - практично розсипається в руках. Забарвлення верхньої частини гриба безпосередньо залежить від його виду. Вона може бути зеленуватою, бурою і навіть яскраво-червоною.

Спороносний шар представлений блідо-жовтими, кремовими або білими пластинками. Їх розмір і частота найчастіше залежать також від виду гриба.

Білі, жовті або злегка рожеві ніжки дуже тонкі і крихкі, циліндричної форми. Характерного кільця із залишків покривала на них немає.

Де шукати сироїжки

Сироїжки вважаються одними з найпоширеніших грибів у всьому світі. Вони ростуть практично повсюдно на всій Північній півкулі. У нашій країні їх можна зустріти у всіх типах лісів (листяних, хвойних і змішаних), біля доріг, а також біля річок і боліт. Ці грибочки дуже невибагливі у виборі місця зростання, однак найчастіше вони ростуть на вологих, кислих, піщаних або суглинистих ґрунтах.

Сироїжки: видове різноманіття

У світі налічується більше 700 різновидів сироїжок. Їх всі умовно поділяють на 3 основні групи: їстівні (ті, які можуть вживатися в їжу), малоїстівні (з низькими смаковими якостями) і неїстівні. Відверто отруйних грибів, які можуть привести до серйозного отруєння і навіть до смерті, серед сироїжок немає.

Неїстівними видами сироїжок вважаються:

• їдка - грибочок з напівсферичною яскраво-червоною або малиновою верхньою частиною. Краї пофарбовані на кілька тонів світліше, ніж центральна частина. Шапка покрита липкою шкіркою, яку легко відокремити від м'якоті. Рожева ніжка дуже тонка і крихка. Найчастіше сироїжка їдка зустрічається в сирих хвойних і мішаних лісах;
• криваво-червона - напівсферична або розпростерта шапка з хвилястим або ребристим краєм. Вона може бути забарвлена ​​в самі різні відтінки червоного кольору. Циліндрична або булавоподібна ніжка має яскраво виражене блідо-рожеве забарвлення. Найчастіше зустрічається в соснових і змішаних лісах;
• березова - напівшаровидна або злегка вдавлена верхня частина, яка може мати бежеве, жовтувате або блідо-бузкове забарвлення. Під липкою шкіркою ховається щільна біла м'якоть. Ніжка біла, циліндричної або булавоподібної форми. Цей гриб найчастіше можна зустріти в березовому гаю або біля боліт.

Найпоширеніші їстівні види сироїжок:

• зеленувата - гриб з напівсферичною або опуклою верхньою частиною, сірувато-зеленого кольору з тонким, рубчастим краєм. Матова або липка шкірка практично не відділяється (що незвично для таких грибочків). Ніжка тонка, циліндрична, білого або кремового кольору. Зустрічається в дібровах і березових гаях;
• фіолетова - насичено-фіолетова, сірувато-фіолетова або лілова верхня частина, трохи увігнутої форми. Білі, тонкі ніжки мають булавоподібну форму. Віддає перевагу рости в сосновому бору;
• зелена - напівшаровидна , гола, зеленувато-жовта шапка з рубчастим краєм. Ніжка сіра, булавоподібна. Найчастіше зустрічається в березових гаях;
• жовта - гриб з напівшаровидною яскраво-жовтою шапкою з рубчастим краєм. Ніжка тонка, рівна, циліндричної форми. Віддає перевагу рости в березових гаях.

Є серед сироїжок проміжні форми - малоїстівні гриби. Вони не несуть ніякої харчової цінності, проте привести до отруєнь також не можуть. До них відносять:

• сироїжку золотисту - гриб з напівсферичною, злегка увігнутою золотисто-жовтою шапкою і тонкою, тендітною, білою ніжкою. Зростає переважно в листяних лісах;
• сироїжку синю - м'ясиста опукла синьо-фіолетова шапка і щільна біла ніжка. Зустрічається в ялинових лісах.

Двійники сироїжок

Велика кількість видів сироїжок обумовлює їх певну схожість між собою. Деякі з них настільки схожі, що точно визначити якого саме виду той чи інший гриб, можна лише в лабораторних умовах.

Великої небезпеки така схожість практично не несе, так як неїстівні сироїжки завжди мають червонуватий окрас шапки, і сплутати їх з їстівними видами практично неможливо. Крім того, неїстівні гриби мають дуже неприємний гіркуватий смак.

Однак у сироїжок є і більш небезпечний двійник - бліда поганка. Вона має дуже сильну схожість з зеленими і жовтими сироїжками. Тому їх збір слід проводити, лише точно переконавшись, що перед вами не отруйний гриб. Відрізнити сироїжку від блідої поганки можна за такими ознаками:

• у поганки є характерне кільце із залишків покривала, яке повністю відсутнє у всіх без винятку різновидів сироїжок;
• поганка має більш м'ясисту шапку і товсту ніжку;
• отруйний гриб не уражається шкідниками.

Якщо ви не впевнені, який перед вами гриб, то краще до нього зовсім не підходити - токсична поганка отруює все, до чого торкається.

Все про користь сироїжок

Ці грибочки мають дуже багатий хімічний склад. У них багато вітамінів (групи В, Е, С і РР) і мінералів (таких як калій, кальцій, магній, залізо). Крім того в них багато корисних амінокислот, полісахаридів і клітковини. Завдяки цьому, грибочки мають відмінні сечогінні та потогінні властивості. Однак в народній медицині вони застосовуються дуже рідко.

Вживати їх у їжу можна в вареному або маринованому вигляді. Всупереч розхожій думці, їсти їх у сирому вигляді категорично заборонено.

Протипоказання

Сироїжки - це досить важка, що важко перетравлюється їжа, тому їх не можна їсти людям з проблемами шлунково-кишкового тракту. Також не рекомендується їх давати діткам молодше 10-12 років, травна система яких може не впоратися з настільки важкою їжею.

Автор: Пухнач Валентина