Смородина червона

Детальний ботанічний опис

Червона смородина - це невеликий чагарник сімейства Аґрусові. Досягає у висоту не більше 1-2 метрів. Пагони чагарнику мають жовтувате або сірувате забарвлення, а деревина - зеленувате. Листя червоної смородини широкі з зазубреними шарами і гладкою поверхнею. Верхня частина листка темніше нижньої. Квітки дрібні, непоказні, жовто-зелені. Плоди яскраво-червоного кольору зібрані в грона. Ягоди мають розмір до 12 мм і кислуватий присмак.

Особливості догляду

Червона смородина не вимагає складного і надмірного догляду. Якщо їй забезпечити необхідні умови, тоді чагарник буде тішити урожаєм не менше 20 років.

Ранньою весною чи пізньою осінню обрізають гілки, які заважають або занадто низькі і обов'язково видаляють пошкоджені та старі.  Бічні пагони злегка вкорочують. Напркінці літа непотрібні верхівки прищипують, щоб у куща формувалися паростки з безліччю бруньок.

Підживлення, яке вносили перед посадкою, вистачає червоній смородині приблизно на два-три роки. Після цього добрива вносять повторно навесні або восени. Однак, для того, аби отримати більший урожай, підгодівлю роблять в кілька етапів. Восени в ґрунт під кущем вносять суміш з суперфосфату, калійних добрив і компосту. Потім ґрунт обережно перекопують. Навесні додають в осінню суміш азотовмісні добрива. Після завершення періоду цвітіння червону смородину підгодовують сумішшю з води, коров'яку і посліду.

Кущі червоної смородини добре переносять спеку. Але в період цвітіння і дозрівання ягід вони потребують поливу. Як правило, поливають кожні п'ять днів по 10-15 літрів під кожен кущ. При поливі намагаються стежити за тим, аби краплі вологи не потрапляли на листя. Якщо восени випало мало опадів, то підгодівлю суміщають з передзимовим поливом. Для цього достатньо буде одного відра під кожен кущ.

Червона смородина може страждати від різних шкідників і захворювань. Найнебезпечнішим вважається бруньковий кліщ. Бруньки зараженого куща здуваються і не розпускаються, замість цього в них можуть розвинутися до декількох тисяч кліщів. Пагони з пошкодженими бруньками видаляють і спалюють, а кущ обробляють розчином колоїдної сірки. Перед початком періоду цвітіння кущі червоної смородини оббризкують фунгіцидними препаратами для профілактики зараження антракнозом, попелиць і борошнистою росою.

Посадка / пересадка, розмноження

Висаджують у відкритий ґрунт червону смородину восени (у вересні). Для посадки вибирають добре освітлену ділянку. На ній за 21 день до висадки викопують ямки діаметром 40 см. На дно висипають перегній з комплексом мінеральних добрив, засипають ґрунтом і рясно поливають.

Безпосередньо перед посадкою у куща підрізають коріння і висаджують в ґрунт на глибину 7-8 см. Після посадки червону смородину поливають і підрізають стебла (вони повинні бути не більше 25 см). Ґрунт навколо куща вкривають соломою, сухим листям або торфом. Після перших заморозків ґрунт під кожним кущем підгортають перегноєм, щоб захистити кореневу систему від сильних морозів.

Іноді виникає необхідність пересадити червону смородину на нове місце. Попередньо обрану ділянку ретельно перекопують, видаляють бур'яни і старі коріння рослин. За 15-20 днів до пересадки на підготовленій ділянці викопують ямки діаметром 40-50 см і засипають в них деревну золу, калійно-фосфатні добрива і компост. На дно укладають невеликий дренажний шар. Перед викопуванням у куща обрізають молоді пагони, а старі гілки повністю видаляють. Потім червону смородину обережно обкопують і дістають з лунки. Кореневу систему уважно оглядають, видаляють всі пошкоджені частини і обробляють світлим розчином марганцівки. У посадкову ямку наливають воду, поміщають в неї підготовлений кущ і засипають ґрунтом. Після посадки червону смородину ще раз рясно поливають.

Розмножують червону смородину трьома способами: відведеннями, живцями і діленням куща.

Розмноження живцями:

У першій половині вересня з куща обрізають кілька міцних пагонів. З них видаляють листя, а самі пагони ріжуть на відрізки по 20 см. Важливо стежити за тим, аби нижній зріз був косим, ​​а на кожному відрізку було не менше чотирьох бруньок. Далі живці обробляють стимулятором росту коренів і висаджують в підготовлений ґрунт. Після посадки живці періодично поливають і по можливості посипають торфом.

Розмноження відведеннями:

Ранньою весною під кущем червоної смородини розпушують ґрунт, роблять в ньому канавки. Вибрані міцні пагони укладають в підготовлені канавки і прикріплюють до землі спеціальними гачками. Потім їх акуратно присипають ґрунтом, стежачи за тим, щоб верхівки пагонів залишилися над поверхнею. У міру зростання відведення підгортають ґрунтом. Наприкінці вересня пришпилені гілки відрізають від материнського куща і обережно викопують. Потім їх ділять на частини за кількістю укорінених пагонів. Якісні відведення відразу висаджують на постійне місце, а слабші залишають зростати до наступного року.

Розмноження діленням куща:

Цей метод використовують під час пересадки червоної смородини на нове місце. Кущ ділять на кілька частин і висаджують на постійне місце. У кожного нового куща обрізають пагони, щоб вони були не вище 20 см. Після посадки їх поливають щодня до повного вкорінення.

Особливості рослини

Сьогодні існує багато різних сортів червоної смородини, які відрізняються часом дозрівання ягід. Щоб на ділянці упродовж літа були ягоди, можна одночасно вирощувати кілька різних сортів.

Ранні сорти: Альфа, Дарниця, Рожеві перли.

Середні сорти: Любава, Веселка, Маршал.

Пізні сорти: Мармеладниця, Чародійка, Росинка.

Червона смородина має багато корисних властивостей, які позитивно впливають на організм людини:

• зміцнює імунітет;
• допомагає впоратися з простудними захворюваннями;
• позитивно впливає на серцево-судинну систему;
• підвищує засвоюваність їжі;
• виводить з організму шлаки і токсини;
• допомагає відновити сили після фізичних навантажень.

Застосування

Ягоди і листя червоної смородини застосовують в кулінарії і народній медицині. З ягід готують соки, компоти, джеми, вино, мармелад і соуси. Листя використовують для чаю, який допомагає при гастритах і циститах.

Країна походження і історія назви

Червона смородина відома ще з часів Середньовіччя. Тоді її можна було зустріти і в дикій природі і на присадибних ділянках.