Тхір

Це маленький хижий звір з родини куницевих. Є два види тхорів: темні лісові і світлі степові. Темний тхір був виведений і одомашнений 2000 років тому у Південній Європі. Він тривалий час служив як кішка. Використовувався також для полювання на кроликів. В даний час чорний тхір широко поширений і мешкає в Англії, Росії, Карелії, Фінляндії та північних лісах Африки. 

Опис 

Тхір володіє цінним хутром. Але через малу кількість представників даних хутрових звірів промисел на нього заборонений. 

Зовні це невеликі звірки з довгим і витягнутим тулубом. У них короткі ноги і довгі кігті. Самці мають довжину тіла до 40 см, самки - до 30 см. Маса самців - 1,5 кг, самок - 0,8 кг. 

Забарвлення у темного тхора чорно-буре. На голові є візерунок у вигляді маски. 

Лісовий або темний тхір має анальні залози, які видають специфічний неприємний запах. 

Цей маленький хижий звір, що живе в природних умовах, здатний видавати різні звуки, що відображають його стан. Це можуть бути крики, писк, гнівне гарчання, гавкіт, і задоволене кудкудакання. Одомашнені тхори втрачають цю здатність.

Проживання 

У дикій природі тхори мешкають зазвичай на узліссях лісів. Це дозволяє їм легко добувати собі корм. Вони люблять природні водойми, вміють плавати, хоча проводять у воді незначний час. 

Ці хижаки прив'язані до свого місця проживання і ніколи його не змінюють. Вони осілі і мають свої будиночки. Нори для житла, як правило, тхори не риють. Вони шукають вже готові чиїсь нори або поселяються в копицях сіна, в прогнилих пнях, а якщо поруч опиняються людські будинки, то і в сараях з домашньою живністю. 

Розмноження 

Полювання у тхорів починається ранньою весною. Самка ходить вагітною 1,5 місяці. За одну вагітність вона здатна принести 4-6 дитинчат. Це тварини ссавці, які годують своїх дитинчат молоком. Але тхір є хижаком, тому з самого раннього дитинства він привчає своїх малюків до поїдання м'яса. 

Самки тхорів хороші мамки, здатні подбати про свій виводок тривалий час. Їх турбота може тривати протягом року до досягнення дитинчатами статевої зрілості. Тоді матері відокремлюють їх для самостійного життя.

Годування

Основним кормом для тхора є миші і полівки. Але він із задоволенням поїдає жаб, змій, птахів, великих комах і водяних щурів. Якщо мешкає поблизу людини, то нападає на свійську птицю і крільчатники.

Завдяки дуже довгим і гострим кігтям тхору не складає труднощів вступити в бійку з ворогом або жертвою, яка часто виявляється більш великих розмірів, ніж сам нападник.

Це тварини, що ведуть нічний спосіб життя. Вдень вони відсипаються у своїх сховищах, а вночі виходять на полювання.

Розведення

Одомашненого тхора називають «фуро», що в перекладі з латині означає «хитрун». Це тому, що тхори дуже кмітливі і хитрі. Якщо охарактеризувати їх поведінку, то можна звинуватити їх в клептоманії. Все, що тхору сподобалося, він тягне до себе в будинок.

Тхір, що знаходиться на домашньому утриманні, добре уживається в будинку з усіма членами сім'ї. З іншими тваринами, що живуть поруч з ним, здатний підтримувати хороші відносини, але тільки у якості лідера.

Звірятко розумне і добре розуміє поставлені перед ним завдання. Його можна привчити до лотка. Але його не рекомендується утримувати в сім'ях з дітьми. Маючи гострі зуби і кігті, він здатний в момент гри поранити дитину або покусати.

В цілому ж характер тхора можна назвати артистичним. Це актор, який здатний випросити ласощі, висловити звуком своє невдоволення або радість. Тхори дуже життєрадісні і здатні заряджати цим свого господаря. З ними дуже цікаво дружити і спостерігати за їх поведінкою.