Цикламен

З настанням холодів кольори в природі блякнуть, а то і взагалі пропадають. Щоб не захворіти осінньою депресією, квітникарі настійно рекомендують придбати цикламен. 

Здавна вірили, що, поставивши в кімнаті цю квітку, можна захиститися від поганих думок, заздрості і злих чар; що рослина здатна зберігати мир в сім'ї, спокій. 

Ботанічний опис цикламена 

Мирсінова першоцвітна рослина. Її відносять до багаторічників. Листя серцеподібне, пофарбоване в яскравий темно-зелений колір, пошматоване завитками і дугами сріблястого кольору, виходить з прикореневої розетки. 

Цикламенові бульби округлої, плескатої форми, різні за діаметром, однак зустрічаються екземпляри, що досягають 15 см. Коренева поверхня усипана бруньками, з яких пізніше вийдуть листки і квітконіжки. Високо над зеленню рослини на високих квітконіжках піднімаються барвисті цикламенові квіти. 

У висоту ніжки ростуть від 12 до 30 см. Квіти можуть бути пофарбовані у всі кольори - від білого до фіолетового. За формою нагадують метелика, оскільки частина пелюсток опущена вниз, а частина - піднята вгору. Час цвітіння припадає на холодний період року. На одній рослині може розквітнути близько 60 квіток.

Історія відкриття

Колись давно на території південно-західної Канади, в провінції Онтаріо, відкрився перший невеликий квітковий магазинчик. З тих часів і до сьогодні щоосені тут цвітуть тисячі кущів цикламенів.

Найбільше полюбилися цій квітці американські, канадські, британські, близькосхідні, північноафриканські і середземноморські землі.

На початку XIX століття багаті англійці влаштовували оранжереї з екзотичними рослинами, які для них збирали по всьому світу. Таким чином цикламен і потрапив у європейські країни.

Перша згадка про цикламен знайдена в садових словниках, написаних Пилипом Міллером, які він опублікував у 1768 році. У них розкрито 6 цикламенових видів.

У кінці 19 століття почалася робота селекціонерів над цикламеном. В результаті була відкинута теорія, що домогтися цвітіння в штучних умовах можна тільки по закінченню 3 і більше років.

Значення назви

Достеменно невідомо, звідки пішла назва цикламена. У народі його називають ще дряквою або альпійською фіалкою.

Незважаючи на всю красу рослини, вона в давні часи носила ще пару назв - свинячий корм або свиняча ріпа. Все тому, що дикі свині любили ласувати бульбами цієї квітки.

Батьківщина і поширення цикламена

Рослини в природі поширюються в середземноморських широтах. На території, що тягнуться від Іспанії і до Ірану, в Африці і навіть Сомалі цикламен зустрічається найчастіше. Ці землі вважають батьківщиною квітки. На сьогоднішній день цикламени культивують по всій земній кулі.

Застосування цикламена

З часів Давньої Греції вважалося можливим застосування цикламена у вигляді ліків або косметичних засобів. Настоянкою з цієї квітки радили лікувати укуси змій.

Якщо змішати цикламен з медом, він здатний вилікувати катаракту.

З коренів цикламена добували сік, після чого протирали ним лице, очищаючи таким чином пори.

З шістнадцятого століття рослина застосовувалася як основний компонент любовного зілля.