Туя східна

Туя східна - компактне, невисоке, вічнозелене, хвойне дерево родини Кипарисові, з плоскою, лускоподібною хвоєю.

Туя східна: ботанічний опис

Туя східна - невисоке (близько 5-10м в висоту), хвойне, повільно-зростаюче дерево (рідше чагарник), з простим або слабо-розгалуженим, товстим стовбуром, покритим тонкою, що відшаровується, червонувато-коричневою корою. Крона зазвичай компактна, округла або конусоподібна. Плоскі, широкі, жовтувато-червоні гілки розташовані вертикально.

Дрібна, тісно притиснута до гілок, загострена, лускоподібна хвоя з віком стає голчастою. Вона має красиве світло-зелене забарвлення, однак взимку вона стає коричнево-бурою. Хвоя східної туї не містить характерних смоляних залозок, що значно виділяє її серед інших видів туй.

На початку весни на рослині з'являються витягнуті, короткі, жовтувато-зелені шишки і великі, кулясті, блакитно-зелені, жіночі шишечки. Після перехресного запилення м'яка структура жіночої шишки стає дерев'янистою і вона змінює свій колір на червонувато-коричневий. Через 12 - 18 місяців її невеликі, довгасті лусочки розкриваються, випускаючи великі, яйцеподібні, буро-коричневі, гладкі, безкрилі насінини.

Коренева система досить потужна, але поверхнева.

Туя східна: історія

Туя східна здавна використовувалася в ландшафтному дизайні для декоративного оформлення сакральних споруд (храмів, мечетей і церков) в південно-східній Азії. У 16 столітті зразки рослини були завезені торговцями на територію Середньої Азії, а звідти - до Західної Європи і Північної Америки. На початку 18 століття туя східна не тільки прекрасно акліматизувалася на новому місці, але і була визнана кращою, хвойною декоративною культурою.

Рослину вперше було описано в 1841 році французьким ботаніком Едуардом Шпахом.

Туя східна: особливості назви

Туя східна - це народна назва цієї хвойної рослини, так як згідно наукової класифікації до виду Туя воно не належить. У південно-східній Азії це дерево часто називають «біотою», що в перекладі з грецької мови означає «життя». Таке надзвичайне ім'я ця рослина отримала завдяки своїм лікарським властивостям, а також тому, що вона прекрасно очищає повітря від токсинів і канцерогенів.

А ось в науковому світі туя східна більше відома під ім'ям «платикладус», яке перекладається як «широка, плоска гілка». Ця назва цілком-таки відповідає зовнішньому вигляду цієї рослини, яка дійсно має сильно-сплюснуті гілки. Що примітно, ця характерна особливість дерева лягла в основу і його російського імені - «біота східна».

Туя східна: де росте

Природний ареал туї східної знаходиться на території південно-східної Азії. У дикому вигляді ця рослина досить часто зустрічається на кам'янистих схилах гір і в змішаних лісах в Китаї, Японії, а також на Далекому Сході. При сприятливому, природному середовищі вона має тривалість життя близько 1000 років (при культурному вирощуванні живе всього 150-200років).

У культурі туя східна вирощується практично повсюдно на всій Північній півкулі як дуже цінна, декоративна, садова рослина.

Туя східна: застосування

Туя східна - красиве, невисоке, хвойне дерево, з тонкими, плоскими, широкими гілками і яскравою, дрібною, світло-зеленою хвоєю. Його досить часто використовують в ландшафтному дизайні для озеленення та прикраси парків, садів, скверів, культових споруд, об'єктів індустріально-транспортної інфраструктури та присадибних ділянках. Чудово виглядає в деревних і чагарникових групах, а також може використовуватися для формування живих садових скульптур.

Туя східна має досить міцну, легку деревину, цілком придатну для виготовлення меблів та інших предметів інтер'єру.