Яблуня Давид

Яблуня Давид: опис і використання в ландшафтному дизайні 

Яблуня Давид - це універсальні, маленькі декоративні листопадні дерева, які використовуються в міському ландшафті. Їх вирощують за їх ефектні квіти і привабливі, яскраво забарвлені фрукти. 

Опис 

Квітки розпускаються навесні, зазвичай в травні, і несуть квіти, які в бутонах червоного кольору, а коли відкриваються - стають ніжно-рожевими або майже білими. Період цвітіння зазвичай короткий, розмір квітки часто залежить від погодних умов. Вони можуть бути поодинокими, подвійними або напів-подвійними. Листки смарагдові, розташовані по черзі, з гострими зубцями, 6-8 см. Плоди дозрівають в період з липня по листопад, і варіюються в розмірах від 0,6-1,5 см в довжину і в ширину. Вони червоно-коричневі або оранжево-червоні, довго зберігаються на гілках. 

Дерева виробляють фрукти тільки після того, як у них були квіти. Нарядні плоди яблуньки створюють барвисте шоу під час зимового періоду. Мініатюрними рубіновими яблучками облито все деревце. На тлі білого снігу - це виглядає просто приголомшливо. Протягом всієї зими вони забезпечують їжу для птахів. Однак вони можуть створити небажаний безлад, особливо коли розташовані біля дороги або тротуару. 

Форма крони у молодого дерева вузька, з віком округляється і стає компактною.

Уподобання

Віддає перевагу сонячним або злегка затіненим місцям. Зростає найкраще в добре дренованих, слабокислих ґрунтах (рН 5,5-6,5), проте буде рости в багатьох типах ґрунтів. Яблуня Давид добре переносить холодну зиму і жарке, сухе літо.

Невелике зростання і компактна форма роблять яблуню Давид привабливим зразком для невеликих площ, а також груповими акцентними рослинами на великих галявинах. В роду налічується близько 55 різних видів, і в ландшафтній торгівлі існує безліч сортів.

Застосування

Свою декоративність яблунька Давид зберігає круглий рік. Дерева середнього розміру рекомендуються для буферних смуг навколо паркувальних місць або для серединних насаджень смуги на трасах.

У природному вигляді яблуня Давид гармонійно вписується в загальний «первозданний» пейзаж своєю природністю.

У ландшафтному оформленні цією яблунею запросто замінюють відому сакуру, навколо якої розбивають кам'янистий сад. Ніжна сакура не витримує суворий клімат, тому дизайнери дуже часто, замість неї, використовують не менше шикарну карликову яблуню Давид. Їх багатство кольорів і запашний аромат сильно схожі.

Вона цілком може стати прекрасним фоном для англійського міксбордера.

Рослини використовуються для прикраси патіо, висаджують уздовж вулиць, щоб створити весняний настрій. Не менш привабливі карликові яблуньки і влітку, з глянсовим зеленим листям. Їх часто висаджують навколо високих ліній електропередач. Розташовані в ряд уздовж кожної сторони вулиці вони можуть перетворити всю околицю. Ця яблуня прикрасить вхідні ворота або алею, що веде до будинку.

Крона з легкістю формується у всілякі форми.

Коренева система добре пристосована до ущільненого міського ґрунту, терпить посуху і поганий дренаж, в деякій мірі терпить сольові тумани. Дуже адаптоване дерево.

Кращі сусіди

Яблуня Давида найкращим чином виглядатиме як жива огорожа, до таких посадок вдаються нарівні з японською айвою, ожиною, хмелем. Класичний японський сад важко уявити без компанії міні яблуньки, лимонника, тернослива і хеномелесу. Гармонійно доповнить композицію кілька видів спіреї, вейгели або Керрі японської.

Кущі малини, смородини та ірги, також чудово виглядають поряд з цією милою яблунею. Ця група культур створить низькорослі живі огорожі або бордюри. Незрівнянне цвітіння змінюється плодами, що додасть саду символічності, і перетворить його в неймовірно ошатний.

Карликові яблуньки, облиті білим гребенем або палаючим червоним багаттям квітів, що розпустилися, чудово виглядають з вишнею сахалінською, уссурійською сливою і абрикосом маньчжурським. Під такі насадження відводять цілі галявини, де ці саджанці виконують важливу роль - декорувати ділянку.

Чудові низькорослі яблуні привносять особливий фон ділянці, втілюючи багатство і елегантність.

Завдяки своїй витривалості таку яблуньку часто висаджують в якості контрастного акценту посеред вічнозелених хвойних дерев. Одинична рослина або група з декількох дерев, обов'язково, зверне на себе увагу і стане яскравою плямою, яка розбавляє спокійну хвойну зелень.

Вдале поєднання гіллястої крони і інтенсивних відтінків кольорів поєднуються з жовтими та червоними квітами: горобиною, барбарисом і бузком. Маючи в своєму розпорядженні композицію по зростанню, терміну появи квітів і колірній гамі суцвіть, можна домогтися пейзажу, який буде змінюватися, і освіжати ділянку протягом усього року.

Автор: Тетяна Сміцька